ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О. (доповідача),
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1до Райківецької виправної колонії № 78 (далі - РВК) про
стягнення невиплаченого грошового забезпечення та вихідної
допомоги,
встановила:
У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до РВК
про стягнення невиплаченого грошового забезпечення та вихідної
допомоги. Свої вимоги мотивував тим, що він проходив службу у
Збройних Силах України та у 2002 році був звільнений в запас і
йому була призначена пенсія. З 05.05.2003 року по 05.04.2005 року
позивач проходив службу в РВК, з якої був звільнений за власним
бажанням. Вважав що при звільненні з РВК йому не виплачено премію,
надбавки, вихідну допомогу та заборгованість по грошовому
забезпеченню.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 липня 2005
року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь
позивача невиплачену суму надбавки за безперервну військову службу
в розмірі 16164,63 грн., невиплачену суму пенсійної надбавки у
розмірі 9814,33 грн., невиплачену суму вихідної допомоги при
звільненні в розмірі 1066,77 грн., заборгованість по грошовому
забезпеченню у розмірі 2751,02 грн., а всього 29796,75 грн. Позов
в частині стягнення невиплаченої премії в розмірі 5768,86 грн.
залишено без задоволення у зв'язку з відмовою позивача від
позовних вимог в цій частині.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 3 жовтня
2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні
позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом
норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду
апеляційної інстанції скасувати, залишивши без змін рішення суду
першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що жодна із заявлених позивачем надбавок до
грошового забезпечення не входила і не виплачувалась, оскільки
відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про надбавки
військовослужбовцям Служби безпеки та працівникам органів
внутрішніх справ" ( 370/2003 ) (370/2003)
, Міністру внутрішніх справ надано
право встановлювати щомісячні грошові надбавки за безперервну
службу. З матеріалів справи вбачається, що керівництво установи не
призначало своїм працівникам, в тому числі і Штоколову Віталію
Олексійовичу, додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм
матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст.
227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його обов'язкового
скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Хмельницької області від 3 жовтня 2005 року -
без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: