ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Костенка М. I.
суддів: Ланченко Л. В.
Пилипчук Н. Г.
Степашка О. I.
Нечитайла О. М.
при секретарі судового засідання: Бойченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
адміністративну справу за позовом Приватного підприємства
"Єврокомершл Україна" до Державної податкової інспекції в місті
Херсоні та Управління державного казначейства в Херсонській
області про стягнення суми 229551 грн. бюджетного відшкодування
податку на додану вартість, за касаційною скаргою ДПI в м.
Херсоні на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 12 жовтня 2005 року та рішення господарського суду Херсонської
області від 7 квітня 2005 року, -
встановила:
У березні 2005 року приватне підприємство "Єврокомершл
Україна" звернулося до господарського суду Херсонської області з
позовною заявою до ДПI у м. Херсоні та до Управління державного
казначейства у Херсонській області, м. Херсон про зобов'язання
відповідача - 2 повернути 229551 грн. невідшкодованого податку на
додану вартість.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07
квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2005 року у справі
№ 7/128-05 позовні вимоги задоволено, зобов'язано Управління
державного казначейства у Херсонській області стягнути з
державного бюджету на користь ПП "Єврокомершл Україна" бюджетний
борг по невідшкодованому податку на додану вартість в сумі 229551
грн.
Зазначені судові рішення вмотивовані посиланням на підпункти
7.7.1 та 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 та пункт 8.1 статті 8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Суди
першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що здійснення
позивачем у зазначеному звітному періоді експортних операцій
підтверджується вантажними митними деклараціями, існування
договірних відносин з нерезидентом підтверджено
зовнішньоекономічним контрактом, надходження та зарахування на
валютний рахунок валютної виручки підтверджено банківськими
довідками, одержання органом державної податкової служби
податкових декларацій та розрахунків експортного відшкодування
підтверджується штампами органу ДПС.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями Державна податкова
інспекція в місті Херсоні звернулася з касаційною скаргою, у якій
просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 12 жовтня 2005 року та рішення Господарського суду Херсонської
області від 7 квітня 2005 року скасувати та відмовити у
задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована посиланням на порушення судами
першої то апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема
недоведеністю обставини надходження податку на додану вартість до
бюджету.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому
може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального
права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Згідно п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування є сума, що підлягає
поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною
сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.3. ст.7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування
були дані тільки податкової декларації за звітний період.
Зазначений Закон не передбачав надання даних податкових декларацій
контрагентів платника податків і не ставив в залежність отримання
бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку
(стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до
бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на
окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у
залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду
відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні,
якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання
товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків,
сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку,
який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачено умов про сплату цих
сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише
обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у
разі імпорту товарів на митну територію України документом, що
посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається
вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на
додану вартість.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті
податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні
наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою
для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на
додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені
законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі
документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті
Херсоні залишити без задоволення, а постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2005 року та
рішення господарського суду Херсонської області від 7 квітня 2005
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.
Головуючий: М. I. Костенко
судді: Л. В.Ланченко
Н. Г. Пилипчук
О. I. Степашко
О. М. Нечитайло
З оригіналом вірно
Суддя
Вищого адміністративного суду
України М. I. Костенко