ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
при секретарі: Білій-Грошко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
в м. Києві справу за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову господарського
суду Донецької області від 16 травня 2005 року та ухвалу
Донецького апеляційного господарського суду від 01 серпня 2005
року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.
Краматорську про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної
податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення
податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі
7148, 00 грн. та штрафної санкції у розмірі 3574, 00 грн.
В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ним
дотримані вимоги п. п. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.5,
п. 7.4, п.7.7.3, п.7.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
при віднесенні до податкового кредиту
податкових накладних виданих ТОВ "Автотранспостач" та ТОВ
"Метінструмент".
Постановою господарського суду Донецької області від 16
травня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Донецького
апеляційного господарського суду від 1 серпня 2005 року, в
задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.
В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення
судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про
задоволення позову або скасувати ухвалені рішення та направити
справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
В основу повідомлення-рішення, яке оспорюється, покладений
акт НОМЕР_2 про результати комплексної документальної перевірки
дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
сплати податків та зборів приватним підприємцем ОСОБА_1 за період
з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року.
Актом перевірки встановлено факт порушення вимог п. п. 7.4.5,
п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме платником податку до складу податкового
кредиту згідно декларації по ПДВ за січень 2004 року включені
витрати по сплаті податку на додану вартість в ціні придбання
товару у ТОВ "Автотранспостач" та за травень, червень 2005 року -
у ТОВ "Метінструмент", які не є платниками податку на додану
вартість.
Як зазначено в акті перевірки, позивач включив до складу
податкового кредиту за січень 2005 року ПДВ в сумі 2027 грн. за
податковою накладною НОМЕР_3, виписаною ТОВ "Автотранспостач".
Під час перевірки фахівцями податкової інспекції встановлено,
що рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2005
року у справі № А-27/158-05 визнані недійсними усі установчі
документи ТОВ "Автотранспостач" та свідоцтво платника податку на
додану вартість з моменту реєстрації.
Рішенням суду встановлено, що ТОВ "Автотранспостач"
систематично, з квітня 2003 року, не подає до ДПI у
Комінтернівському районі м. Харкова податкові декларації,
документи бухгалтерської звітності та інші відомості про свою
господарсько - економічну діяльність, податків до бюджету не
сплачує, що тягне за собою відсутність контролю господарсько -
економічної діяльності підприємства з боку державних контролюючих
органів та сприяє розвитку тіньової економіки. Згідно
реєстраційних документів засновниками товариства є ОСОБА_2 та
ОСОБА_3.
Господарським судом встановлено, що при реєстрації товариства
у засновників була відсутня мета займатись підприємницькою
діяльністю, ніяких накладних, договорів, доручень та банківських
документів вони не підписували, підприємницьку діяльність не
здійснювали, перед податковою службою не звітували.
Рішення господарського суду Харківської області від
23.06.2005 року у справі № А-27/158-05 набрало законної сили
06.07.2005 року.
Актом НОМЕР_4 анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника
податку на додану вартість ТОВ "Автотранспостач". Дата анулювання
свідоцтва 21.01.2003 року.
Під час перевірки також встановлено, що позивачем до складу
податкового кредиту включені суми ПДВ по податковим накладним,
виписаним ТОВ "Метінструмент", а саме:
НОМЕР_5 на суму 18005 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ
в сумі 3001 грн.;
НОМЕР_6 на суму 8496 грн., в тому числі ПДВ в сумі
1416 грн.;
НОМЕР_7 на суму 4223 грн. 95 коп., в тому числі ПДВ
в сумі 703 грн. 99 коп.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Метінструмент" звернулось
до ДПI з заявою від 30.12.2004 року про виключення з реєстру
платників ПДВ у зв'язку з втратою свідоцтва та, згідно інформації
про вилучення з реєстру, ТОВ "Метінструмент" вилучене з реєстру
05.01.2005 року.
Згідно Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит - це
сума, на яку платник податку має право зменшити податкове
зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом
(пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на
митній території України, не підтверджених податковими накладними
(абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю
платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2
статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Відповідно до
п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року
№168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право
на нарахування податку та складання податкових накладних надається
виключно особам, зареєстрованим, як платники податку у порядку,
передбаченому статтею 9 цього Закону.
Рішенням господарського суду Харківської області від
23.06.2005р. у справі № А-27/158-05 визнані недійсними усі
установчі документи ТОВ "Автотранспостач" та свідоцтво платника
податку на додану вартість з моменту реєстрації. Рішення набрало
законної сили 06.07.2005 року.
Згідно зазначеного рішення, ТОВ "Автотранспостач"
систематично, з квітня 2003 року, не под ає до ДШ у
Комінтернівському районі м. Харкова податкові декларації,
документи бухгалтерської звітності та інші відомості про свою
господарсько - економічну діяльність, податків до бюджету не
сплачує, що тягне за собою відсутність контролю господарсько -
економічної діяльності підприємства з боку державних контролюючих
органів, що сприяє розвитку тіньової економіки. Згідно
реєстраційних документів засновниками товариства є ОСОБА_2 та
ОСОБА_3.
Судами вірно встановлено, що при реєстрації товариства у
засновників була відсутня мета займатись підприємницькою
діяльністю, ніяких накладних, договорів, доручень та банківських
документів вони не підписували, підприємницьку діяльність не
здійснювали, перед податковою службою не звітували.
Таким чином, податкова накладна НОМЕР_3 на суму 12 162 грн. в
тому числі ПДВ в сумі 2027 грн. виписана невстановленою особою,
яка не мала законних повноважень на здійснення господарських
операцій та підписання документів податкової звітності.
ТОВ "Метінструмент" виключене з реєстру платників ПДВ на
підставі поданої ним заяви 05.01.2005 року, тобто на день видачі
податкових накладних у травні - червні 2005 року ТОВ "
Метінструмент" не мало законних підстав для нарахування та
утримання податку на додану вартість та видачу податкових
накладних, оскільки вже не було зареєстроване платником цього
податку.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого у Мін'юсті 23.07.97
року, податкова накладна складається особою, яка зареєстрована у
якості платника податку у податковому органі і якому присвоєно
індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Пунктом 5 цього
порядку передбачено, що податкова накладна вважається
недійсною у випадку її заповнення іншою особою ніж вказано у п.2.
Обставини справи свідчать, що у господарських операціях між
позивачем та ТОВ "Автотранспостач", ТОВ "Метінструмент" на стороні
продавців діяли особи, які не мали законних повноважень на
здійснення господарських операцій та підписання податкових
накладних,а відтак такі податкові накладні є недійсними . Недійсні
податкові накладні не породжують для сторін бажаних правових
наслідків, і не можуть вважатися належними та допустимими
доказами, що підтверджують право платника податку на податковий
кредит.
За таких підстав судова колегія вважає, що податковий орган,
при визначенні податкового зобов'язання, діяв на підставі Закону
України " Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Порядку
заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165
( z0233-97 ) (z0233-97)
, зареєстрованого у Мін'юсті 23.07.97 року, та у
межах повноважень .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та
апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи,
ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та
прийняли законне та обгрунтоване рішення у відповідності з
вимогами матеріального та процесуального права.
Правова оцінка, яку дав суд обставинам справи, не суперечить
вимогам процесуального права і матеріального права.
Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій
відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то
вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, наведених в
касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову
господарського суду Донецької області від 16 травня 2005 року та
ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01 серпня
2005 року- без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно
Судді (підписи)
Суддя Вищого адміністративного
суду України В.В. Харченко