15/110-08 Про стягнення заборгованості по договору перевезення вантажу - 02.06.2008 Прийняття

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1(позивач)просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(відповідача) кошти в розмірі 15150грн. в порядку усунення заборгованості при розрахунках по договору перевезення вантажу №8 від 04 жовтня 2007р.

Стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2008 року було залучено належного відповідача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі вибуття однієї і сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношені внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з*явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав, спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 04.10.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір за № 8 на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні ( а.с.13-15).

Відповідно до предмету договору відповідач не пізніше чім за 24 години до запланової дати завантаження надає позивачу "Заявку на перевезення", яка є невід*ємною частиною договору та становить його невід*ємну частину.( п.1.1).

Дана "Заявка" повинна мати таку інформацію : вид послуг "Експедитора" (відповідача) вид вантажу, маршрут, пункт відправлення та пункт призначення, дату та місце вивантаження автомобіля, особа, яка відповідає за погрузку та вивантаження, опис вантажу, тип рухомого состава, вартість перевозки, строк виконання перевозки погоджений між сторонами( п.2.2).

Розмір оплати послуг "Перевізника2 фіксується в Заявці. В розмірі оплати не входять затртаи по транспортуванню тарнспортного засобу до місця завантаження та після вивантаження. ( п.6.1). Разом з рахунком на перевезення "Експедитору" направляється оригінал накладаної СMR, завріений отриувачем вантажу та акт виконаних робіт.Можливо здійсення часткової оплати або часткової передплати послуг "Перевізника". відповідно до виставлених рахунків.( п.6.2).

"Експедитор" (відповідач по справі зобов*язався здійснити оплату рахунків перевізника на протязі 10 банківських днів з дати отримання документів, перелічених в п.6.2 договору( п.6.4).

Позивачем було виконано перевезення вантажу (обладнання) з 08.10.2007 року по 11.10.2007 року за маршрутом м.Хорол (Україна) до м.Сальск (Росія), двома автомобілями СА 24-97 АІ № причепу НОМЕР_1. водій ОСОБА_5 та другий автмобіль- СА 90-52 АІ № причепуНОМЕР_2. водійОСОБА_6

Згідно з актами здачі-прийняття виконаних робіт від 12.10.2007 року дане перевезення здійснене "Перевізником" ( позивачем) в повному обсязі на суму 15150 грн ( два автомобілі) ( а.с.18-19).

Відповідач на на день звернення до суду розрахунків з позивачем не провів.

Всі необхідні документи щодо сплати боргу позивачем були надіслані на адресу відповідача цінною поштою з описом вкладення ( а.с.36-37).

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт України", організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

У статті 1 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року, яка набрала чинності для СРСР 01.08.1986 року і яка підлягає застосуванню на території України згідно Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року (1543-12) , визначено, що остання застосовуються до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за плату за допомогою автомобілів, коли вказані у договорі місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для здавання вантажу, знаходяться на території двох різних держав, із яких принаймні одна є учасницею Конвенції (995_234) . Застосування Конвенції (995_234) не залежить від місця проживання та національності сторін, що укладають договір.

Як вбачається з установлених обставин справи, місцем вивантаження вантажу є Російська Федерація, яка на момент укладання та виконання названих договорів перевезення була учасницею Конвенції. Відтак положення останньої поширюються на спірні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноважений на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно із ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно ло вимог законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечь.

Витрати по сплаті держвного мита та судових витрат покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись Законом України"Про автомобільний транспорт" (2344-14) ,307 ГК України (436-15) , 82-84 ГПК України (1798-12) , суд

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3( АДРЕСА_1 ВЛКСМ 38/193 р/р НОМЕР_3 в АКБ"Правекс-Банк" м.Харків, МФО 321983, код ОКПО НОМЕР_4) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_2 р/р НОМЕР_5в АКІБ "Укрсіббанк" м.Харків, МФО 351005) суму основного боргу 15150 грн, державне мито 151,50 грн та 118 грн судових витрат.