320/4281/23 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платнику податків збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - 16.07.2024 Прийняття

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2022 року №8128/10-36-24-12/НОМЕР_1, з мотивів безпідставності його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2021 році отримав дохід в негрошовій формі (корпоративні права та право вимоги за договорами позики) на суму 3 316 515 625,57 грн як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) компанії IRINEVENTURESLTD, що відображено у декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, та має право не включати до складу оподатковуваного доходу за 2021 рік такий дохід як отриманий внаслідок ліквідації іноземної компанії відповідно до підпункту 2 пункту 14 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ); позивачем додано до декларації усі документи, чіткий перелік яких міститься в Узагальнюючій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06 січня 2022 року №2 щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи. Водночас, відповідач за результатами камеральної перевірки безпідставно зазначив про заниження позивачем об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб в результаті ліквідації компанії IRINEVENTURESLTD, оскільки відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов на межі повноважень, здійснивши аналіз наявності у позивача документів, що передбачено виключно в межах проведення документальної перевірки. Також позивач зазначає, що відповідач протиправно не прийняв до уваги подані документи з перекладом українською мовою Бюро перекладів "Мова Про" з посиланням на відсутність нотаріально посвідченого перекладу, що і стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім цього, на думку позивача, відповідач порушив порядок та спосіб проведення перевірки, що є самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №320/4281/23, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04 жовтня 2022 року №8128/10-36-24-12/НОМЕР_1. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 12405,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області.

23 травня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №320/4281/23.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі після усунення відповідачем недоліків касаційної скарги на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), та витребувано справу з суду першої інстанції.

21 червня 2024 року справа №320/4281/23 надійшла до Верховного Суду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 3, 4 частини четвертої статті 328, пункт 4 частини другої статті 353 КАС України. Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України у взаємозв`язку із пунктом 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідних положень" ПК України (2755-17) - а саме можливості дослідження під час проведення перевірки декларації, поданої у зв`язку із отриманням доходу від ліквідації іноземної компанії документів, доданих до останньої, які підтверджують право на отримання такої пільги.

Крім того, зазначаючи підставу касаційного оскарження - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач вказує на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 171.2 статті 171, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 та пунктів 1 та 2 пункту 14 підрозділу І розділу XX ПК України (2755-17) , статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", пункту 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) щодо підтвердження права на звільнення від оподаткування доходу, отриманого платником податків за 2020-2021 роки внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, враховуючи обставини даної справи.

Також податковий орган вважає, що суди встановили обставини справи, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини четвертої статті 328, пункту 4 частини другої статті 353 КАС України) - документів наданих позивачем, оскільки в силу положень Закону України "Про засади державної мовної політики" (5029-17) , Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (2704-19) та Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) , оскільки до податкової декларації про майновий стан та доходи документи надані на іноземній мові.

Відповідач просить Верховний Суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі №320/4281/23, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача до Верховного Суду надійшов 01 липня 2024 року, який утримує в собі заперечення на кожний із доводів касаційної скарги відповідача, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.

Суди попередніх інстанцій установили, що за допомогою електронного кабінету платника податків позивач подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік №9433219180 від 03 травня 2022 року, заяву про звільнення від оподаткування доходу, отриманого у зв`язку з ліквідацією іноземної юридичної особи, до якої додано складені іноземною мовою копії: "Рішення єдиного директора (на ліквідацію)"; "Рішення акціонера (на ліквідацію) з додатком (ліквідаційний баланс)"; "Рішення ліквідатора (на передачу активів) з додатком (перелік активів)"; "Статут про ліквідацію".

Листом від 13 травня 2022 року №12760/6/10-36-24-05 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від позивача витребувано інформацію (пояснення) з приводу отриманих доходів у 2021 році, та документальні підтвердження щодо отриманих доходів. Лист отримала за дорученням представник позивача Казанцева С. І. 17 травня 2022 року.

Листом від 17 серпня 2022 року №1657/В/10-36-24-02 для підтвердження правомірності застосування позивачем податкового звільнення Головного управління ДПС у Київській області запропоновано надати перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства документи, копії документів, що підтверджують задекларовані за 2021 рік доходи, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи згідно переліку; зазначено, що наданий позивачем пакет документів від 03 травня 2022 року складений англійською мовою без перекладу на українську мову. Зазначений лист направлено на адресу позивача 17 серпня 2022 року засобами поштового зв`язку о 17:40 відповідно до наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку.

За наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік фізичної особи ОСОБА_1 з питання правильності обчислення сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами, за результатами річного декларування податковий орган склав акт від 18 серпня 2022 року №5152/10-30-24-12/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

У висновках акта перевірки зазначено, що в порушення вимог положень пункту 171.2 статті 171, підпункту 164.1.20 пункту 164.2 статті 164 та пунктів 1 та 2 пункту 14 підрозділу І розділу ХХ ПК України (2755-17) , позивач занизив податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року (рядок 18.1 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до бюджету на суму 595 881 231,11 гривень.

Податковий орган в ході перевірки встановив таке порушення - відсутність документів, що підтверджує виплату доходів та документів, які підтверджують в повній мірі факт ліквідації іноземної компанії в 2021 році; відсутність у встановленому порядку супроводжені нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Інших порушень перевіркою не встановлено.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав до контролюючого органу письмові заперечення та копії документів, які супроводжені перекладом українською мовою, а саме: свідоцтво про реєстрацію переміщення/перереєстрацію в іншій юрисдикції від 07 листопада 2007 року №110910, положення про переміщення компанії від 17 вересня 2021 року, трастову декларацію від 17 вересня 2021 року, рішення номінального акціонера про ліквідацію компанії від 29 грудня 2021 року; рішення одноосібного директора про добровільну ліквідацію компанії та затвердження ліквідаційного балансу від 29 грудня 2021 року з додатком (ліквідаційний баланс); рішення ліквідатора про передачу активів компанії бенефіціару від 29 грудня 2021 року з додатком (перелік активів); протокол про ліквідацію компанії від 30 грудня 2021 року, що затверджений апостильованим підписом заступника реєстратора компаній; акт приймання-передачі активів та зобов`язань від 29 грудня 2021 року; сертифікат про ліквідацію (зняття з реєстрації) компанії; витяг з міжнародного реєстру компаній.

Листом про розгляд заперечення №10077/12/10-36-24-12 від 28 вересня 2022 року відповідач повідомив позивача про залишення висновків акта перевірки без змін.

У Висновку №115/10-36-24-12 від 28 вересня 2022 року, складеному за результатом розгляду заперечень, комісія з питань розгляду заперечень контролюючого органу зазначила, що надані позивачем документи не спростовують висновків акта камеральної перевірки в частині підтвердження отримання ним доходу (право вимоги за договором позики та їх вартості).

Виходячи з обставин виявлених правопорушень, які відображені в акті перевірки та висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №8128/10-36-24-12/НОМЕР_1 від 04 жовтня 2022 року, згідного з яким на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 171.2 статті 171, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 й пунктів 1 та 2 пункту 14 підрозділу І розділу ХХ ПК України (2755-17) ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 595 881 231,11 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 59 588 123,11 грн (загальна сума донарахування 655 469 354,22 грн).

13 жовтня 2022 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 жовтня 2022 року №8128/10-36-24-12/НОМЕР_1.

Рішенням від 09 грудня 2022 року №16495/6/99-00-06-01-04-06 Державна податкова служба України залишила скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2022 року №8128/10-36-24-12/НОМЕР_1 - без змін. Рішення мотивоване тим, що доданий до скарги перелік документів не відповідає переліку документів, наведеному в Узагальнюючій податковій консультації від 06 січня 2022 року №2, що не дає можливості для застосування до доходу, отриманого ОСОБА_1, положень пункту 14 підрозділу І Розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) .

За наслідками судового розгляду податкове повідомлення-рішення скасовано. Податковий кодекс України (2755-17) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 162.1.1 статті 162 ПК України платником податку (на доходи фізичних осіб) є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 163.1.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 14 підрозділу 1 розділу XX ПК України (2755-17) передбачено, що тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків:

1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі дотримання усіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу за умови дотримання вимог підпунктів "а" - "в" підпункту 1 цього пункту. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті "б" підпункту 1 цього пункту, зобов`язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Щодо доходів у грошовій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач посилався на висновки акта камеральної перевірки про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб у розмірі 595 881 231,11 грн внаслідок порушення пункту 171.2 статті 171 ПК України, підпункту 164.1.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України та пунктів 1 та 2 пункту 14 підрозділу І розділу ХХ ПК України (2755-17) . Такого висновку відповідач дійшов у зв`язку із тим, що, на його думку, декларація від 03 травня 2022 року №9433219180 про майновий стан та доходи за 2021 рік подана позивачем без надання документів про звільнення від оподаткування зазначених доходів, які підтверджують виплату доходів та повною мірою факт ліквідації іноземної компанії у 2021 році, перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалюючи рішення у цій справі суди попередніх інстанцій визнали висновки податкового органу безпідставними.

Зокрема, суди установили факт направлення позивачем до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік від 03 травня 2022 року №9433219180, що підтверджується квитанцією №2 від 03 травня 2022 року. В графі 6 "податок на доходи фізичних осіб" розділу 10 Декларації позивач поставив знак "-" та одночасно із поданням податкової звітності за 2021 рік звернувся до контролюючого органу з заявою "Про звільнення від оподаткування доходу, отриманого у зв`язку з ліквідацією іноземної юридичної особи" від 03 травня 2022 року.

У заяві позивач зазначив інформацію про вид, форму та розмір доходу, отриманого ним у 2021 році від ліквідації іноземної компанії IRENEVENTURESLTD, а саме: корпоративні права 1%) компанії KraftB.V. вартістю 204,01 доларів США (еквівалент 5553,87 грн), право вимоги да договором позики №1051121-1 від 05 листопада 2021 року на суму 103557849,84 доларів США (еквівалент 2819207125,12 грн), право вимоги за договором позики №21/06/11-1 від 21 червня 2011 року на суму 18 044 652,78 доларів США (еквівалент 491 238 604,96 грн).

На підтвердження права на застосування звільнення від оподаткування доходу, отриманого в результаті ліквідації іноземної юридичної особи, до заяви від 03 травня 2022 року позивач додав складені іноземною мовою: копію "Рішення єдиного директора (на ліквідацію)"; копію "Рішення акціонера (на ліквідацію) з додатком (ліквідаційний баланс)"; копію "Рішення ліквідатора (на передачу активів)" з додатком (перелік активів); копію "Статуту про ліквідацію".

Подання позивачем заяви про звільнення від оподаткування доходу, отриманого у зв`язку з ліквідацією іноземної юридичної особи з додатками підтверджується квитанціями про подання документу довільної форми №1, №2, №3, №4, №5 та №6 від 03 травня 2022 року.

Разом із запереченнями на висновки акта перевірки позивач надав відповідачу:

- копію свідоцтва про реєстрацію переміщення/перереєстрацію в іншій юрисдикції від 07 листопада 2007 року №110910 (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову);

- копію положення про переміщення компанії від 17 вересня 2021 року (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову);

- копію відповідно до трастової декларації від 17 вересня 2021 року (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову);

- копію рішення номінального акціонера про ліквідацію компанії від 29 грудня 2021 року та переклад українською мовою; копію рішення одноосібного директора про добровільну ліквідацію компанії та затвердження ліквідаційного балансу від 29 грудня 2021 року з додатком (ліквідаційний баланс) та перекладом на українську мову; копію рішення ліквідатора про передачу активів компанії бенефіціару від 29 грудня 2021 року з додаток (перелік активів) та перекладом українською мовою; копію протоколу про ліквідацію компанії від 30 грудня 2021 року, затверджений апостильованим підписом заступника реєстратора компаній з перекладом українською мовою; копію акта приймання-передачі від 29 грудня 2021 року; копію сертифікату про ліквідацію (зняття з реєстрації) компанії з перекладом українською мовою; копію витягу з міжнародного реєстру компаній з перекладом українською мовою.

У свідоцтві про реєстрацію компанії зазначено, що після задоволення всіх вимог стосовно реєстрації відповідно до Закону про міжнародні комерційні компанії 1994 року IRENEVENRURESLTD була зареєстрована у Республіці Сейшельські острови в якості міжнародної комерційної компанії 07 листопада 2007 року, свідоцтво видане у м. Вікторія, Республіка Сейшельській острови, свідоцтво №042137.

Довідкою про реєстрацію, склад учасників та органів управління юридичних осіб IRENEVENRURESLTD підтверджується, що Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Сейшельських островах.

Довідкою про стан юридичної особи, виданої у м. Вікторія, Сейшели 16 вересня 2021 року підтверджується, що Компанія IRENEVENRURESLTD належним чином зареєстрована відповідно до Закону про міжнародні комерційні компанії 2016 року; найменування компанії внесене в Реєстр міжнародних комерційних компаній та Компанія сплатила всі внески, ліцензійні збори та штрафи, які підлягають сплаті згідно з положеннями Закону про міжнародні комерційні компанії 2016 року; компанія не подала реєстратору статут про злиття або консолідацію, який ще не набрав чинності; компанія не перебуває в процесі припинення; провадження щодо виключення назви товариства із зазначеного Реєстру не було відкрито; наскільки це підтверджується документами, поданими до Реєстратора, Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Сейшельських островах.

Декларацією про довірчий характер від 03 березня 2014 року підтверджується, що Івор Омсон є власником акцій, які зазначені у Додатку до цього документу (5000 акцій IRENEVENRURESLTD вартістю 1,00 долар США кожна).

Письмовим рішенням директорів від 16 вересня 2021 року прийнято рішення про перереєстрацію Компанії IRENEVENRURESLTD на Маршаллових Островах і продовження своєї діяльності в межах юрисдикції Маршаллових Островів під назвою IRENEVENRURESLTD за умови отримання дозволу Управління міжнародного бізнесу та Сейшельських островах та змінено зареєстровану адресу Компанії.

Свідоцтвом про припинення реєстрації компанії від 27 вересня 2021 року підтверджено, що IRENEVENRURESLTD компанія, яка була зареєстрована відповідно до законодавства Сейшельських островів, задовольнила всі вимоги Закону про міжнародні комерційні компанії 2016 року стосовно продовження діяльності компанії в межах іноземної юрисдикції, 27 вересня 2021 року, свідоцтво видане у м. Вікторія, Республіка Сейшельські Острови 27 вересня 2021 року.

Нотаріально засвідченим свідоцтвом, що засвідчує відповідність копій оригіналам, державний нотаріус Франс Бонте за повноваженнями уряду, належним чином визнаний і приведений до присяги та практикуючий у м. Вікторія, Мае, Республіка Сейшельські Острови, засвідчив, що він зібрав та звірив з оригіналами додані копії таких документів: свідоцтво про реєстрацію IRENEVENRURESLTD від 07 листопада 2007 року; довідка про державну реєстрацію IRENEVENRURESLTD від 28 червня 2021 року; довідка про стан юридичної особи IRENEVENRURESLTD від 16 вересня 2021 року; довідка про довірчий характер власності компанії IRENEVENRURESLTD від 16 листопада 2007 року; довідка про довірчий характер власності компанії IRENEVENRURESLTD від 03 березня 2014 року; письмове рішення Директорів компанії IRENEVENRURESLTD від 16 вересня 2021 року; свідоцтво про припинення реєстрації компанії IRENEVENRURESLTD від 27 вересня 2021 року. Документ складений у м. Вікторія 17 жовтня 2021 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію за місцем перебування/зміни місця реєстрації компанії від 17 вересня 2021 року підтверджено, що IRENEVENRURESLTD, реєстраційний № НОМЕР_2, дата реєстрації 07 листопада 2007 року, яка раніше існувала згідно законодавства Сейшельських островів, реєструється за місцем перебування/змінює місце своєї реєстрації з Сейшельських островів на Маршаллові острови 17 вересня 2021 року.

Відповідно до декларації про довірчий характер власності Івор Омсон є власником акцій IRENEVENRURESLTD, які зареєстровані на його ім`я як номінального власника та довіреної особи ОСОБА_1 .

Довідкою про реєстрацію, склад учасників та органів управління юридичних осіб IRENEVENRURESLTD від 24 вересня 2021 року підтверджується, що Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Маршаллових островах.

Відповідно до письмового рішення одноосібного директора, директор Компанії цим дає згоду на ухвалення наступних рішень, прийнятих без зборів, при цьому цей документ матиме таку ж силу та дію, якби рішення, згадані у цьому документі, були прийняті на своєчасно скликаних та належним чином проведених зборах директора компанії. Виходячи з запропонованої добровільної ліквідації та розпуск Компанії, прийнято рішення про призначення ліквідатором товариства Роми Бенуа; директор готовий уповноважити Рому Бенуа ліквідатором компанії; директор уповноважений приймати рішення про ліквідаційний розподіл активів Компанії; ліквідаційний баланс складено та оформлено директором 29 грудня 2021 року; компанія задовольнила та сплатила всі претензії, борги та зобов`язання в повному обсязі та прийнято рішення, що усі права вимоги за кредитами, які залишились та зазначені в Ліквідаційному балансі Компанії після розрахунку належних платежів її кредиторам, як це зазначено у Додатку 1, мають бути розподілені єдиному бенефіціару Компанії, яким є пан ОСОБА_1, в якості ліквідаційного розподілу після ліквідації. Рішення набуває чинності 29 грудня 2021 року.

У ліквідаційному балансі від 29 грудня 2021 року зафіксовано наявність активів на суму 121 602 706,63 долари США, з яких довгострокові активи - 204,01 долар США, оборотні активи 121602502,62 долари США (дебіторська заборгованість по кредитам).

Письмовим рішенням акціонера від 29 грудня 2021 року було прийнято рішення, що Компанія припиняє свою діяльність, а також починає процес ліквідації та розпуску.

Рішенням ліквідатора компанії від 29 грудня 2021 року усі права вимоги за кредитами та корпоративні права (акції) у сумі 121 602 706,63 долари США ліквідуються після розрахунку належних платежів її кредиторам, як це зазначено у Додатку 1, мають бути розподілені єдиному бенефіціару Компанії, яким є пан ОСОБА_1. У Додатку 1 зазначено про те, що корпоративні права складають 204,1 доларів США, кредит, наданий ОСОБА_1 за договором позики від 05 листопада 2021 року №1051121-1 складає 103 557 849,84 доларів США, кредит, наданий юридичній особі F.G. FINANCINGLIMITED за договором позики від 21 червня 2011 року №21/06/11-1 складає 18044652,78 доларів США.

Письмовим рішенням номінального власника та довіреної особи від 29 грудня 2021 року прийнято рішення припинити чинність Декларації про довірчий характер власності від 17 вересня 2021 року; прийнято рішення про припинення діяльності компанії та початку процесу ліквідації та розпуску; прийнято рішення, що акції компанії, які належать бенефіціару, будуть анульовані після погашення позики у розмірі 5000 доларів США, яку бенефіціар повинен сплатити компанії.

Нотаріально засвідченим свідоцтвом, що засвідчує відповідність копій оригіналам, державний нотаріус Франс Бонте за повноваженнями уряду, належним чином визнаний і приведений до присяги та практикуючий у м. Вікторія, Мае, Республіка Сейшельські Острови, засвідчив, що він зібрав та звірив з оригіналами додані копії таких документів: письмове рішення одноосібного директора IRENEVENRURESLTD від 29 грудня 2021 року; письмове рішення акціонера IRENEVENRURESLTD від 29 грудня 2021 року; письмове рішення ліквідатора IRENEVENRURESLTD від 29 грудня 2021 року; письмове рішення номінального власника та довіреної особи про припинення чинності декларації про довірчий характер власності компанії IRENEVENRURESLTD від 29 грудня 2021 року.

Свідоцтвом про ліквідацію IRENEVENRURESLTD від 30 грудня 2021 року підтверджено ліквідацію Компанії IRENEVENRURESLTD відповідно до статті 102 Закону про комерційні корпорації.

Відповідно до акта прийому-передачі від 29 грудня 2021 року IRENEVENRURESLTD в результаті ліквідації передала, а ОСОБА_1 прийняв наступні зобов`язання: активи - 121 602 706,63 доларів США, з яких інвестиції у дочірні компанії (всього не поточні активи) - 204,01 доларів США, дебіторська заборгованість (всього поточні активи) - 121602502,62 доларів США.

Здійснивши аналіз зазначених вище документів, які були подані позивачем разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2021 рік та разом із запереченням на висновки акта перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони свідчать про виконання позивачем вимог пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України (2755-17) .

Правильною є позиція суду апеляційної інстанції, що заперечення, надані платником податків до акта перевірки та додаткові документи і пояснення є матеріалами перевірки і мають бути враховані податковим органом під час прийняття рішення, такий висновок здійснений з правильним застосуванням абз. 8 пункту 86.1, підпункту 86.7.1. пункту 86.1 статті 86 ПК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про доведення позивачем права на звільнення від оподаткування отриманого доходу. Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач неправомірно не врахував подані позивачем, у відповідності до пункту 14 підрозділу 1 розділу XX ПК України (2755-17) , документи.

Суди попередніх інстанцій установили, що дохід у формі корпоративних прав та права вимоги за дебіторською заборгованістю підтверджується актом прийому-передачі від 29 грудня 2021 року, відповідно до якого в результаті ліквідації IRENEVENRURESLTD передала, а ОСОБА_1 прийняв наступні зобов`язання: активи - 121602706,63 доларів США, з яких інвестиції у дочірні компанії (всього не поточні активи) - 204,01 доларів США, дебіторська заборгованість (всього поточні активи) - 121602502,62 доларів США, який був наданий позивачем до Головного управління ДПС у Київській області під час проведення перевірки та розгляду заперечень на висновки акта перевірки.

Доводи відповідача про відсутність документів, які підтверджують у повній мірі факт ліквідації іноземної компанії у 2021 році спростовуються матеріалами справи.

Як зазначив суд апеляційної інстанції і це підтверджено під час касаційного перегляду справи жодних інших підстав, покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, щодо невідповідності поданих позивачем документів положенням пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України (2755-17) акт перевірки та лист за результатами розгляду заперечень на висновки акта перевірки не містять.

Суди попередніх інстанцій також зауважили на тому, що правильність визначення ліквідаційного балансу компанії IRENEVENRURESLTD під час її ліквідації відповідач не ставив під сумнів та не спростував достовірність відображених ліквідатором відомостей щодо виду та вартості розподілених позивачеві активів під час проведення ліквідаційного розподілу. Відсутність розбіжностей між відомостями наданих позивачем ліквідаційних документів Компанії IRINE VENTURES LTD та відомостями поданої ним податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік підтверджено показами свідка.

Твердження відповідача про необхідність дослідження договорів про надання позики №І051121-1 від 05 листопада 2021 року та №21/06/11-1 від 21 червня 2011 року, для правильного встановлення фактичних обставин справи та правильного вирішення спору щодо протиправності прийнятого ним рішення, є безпідставними. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції для цілей застосування вимог пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Кодексу та пункту 170.13-1 статті 170 розділу IV Кодексу не передбачено здійснення аналізу умов договорів позики, заборгованість за якими включена до ліквідаційного балансу компанії іноземної юридичної особи, що ліквідується (припиняється).

Обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій й щодо порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Як слідує з оскаржуваних судових рішень, в акті перевірки, на підставі якого ухвалено спірне податкове повідомлення-рішення, зазначено, що камеральна перевірка проведена саме з питань правомірності задекларованих позивачем доходів у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік. Водночас, така правомірність не могла бути предметом дослідження камеральної перевірки, а повинна була оцінюватись виключно в межах документальної перевірки.

Дослідження первинних документів або інших додаткових документів з метою перевірки своєчасності (крім узгоджених податкових (грошових) зобов`язань), достовірності, повноти нарахування і сплати податків повинно здійснюватися в межах документальних перевірок. Отже, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки.

Проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України (2755-17) , та, як наслідок протиправність результатів такої перевірки, є підставою для висновку про неправомірність прийнятого за наслідками камеральної перевірки податкового повідомлення-рішення.

Якщо, як стверджує відповідач в касаційній скарзі, дослідження контролюючим органом документів, які вимагались у позивача до надання письмовими запитами, мали ключове значення для перевірки показників поданої платником податків податкової звітності, то відповідач мав би призначити та провести документальну позапланову перевірку.

Натомість, всупереч вимогам положень пункту 76.1 статті 76 ПК України, на підставі лише відомостей податкової звітності позивача, відповідач протиправно відобразив в акті камеральної перевірки відомості про відсутність у платника податків документів, які підтверджують виплату самостійно визначеного (задекларованого) ним доходу та повною мірою ліквідацію іноземної юридичної особи в 2021 році.

Такі висновки відповідача суперечать навіть відомостям податкової звітності позивача, де чітко визначено, що позивач отримав дохід в негрошовій формі (корпоративні права та право вимоги), а тому факт отримання цього доходу не може засвідчуватися документом про виплату/перерахування коштів. Отримання доходу в негрошовій формі засвідчується актом приймання-передачі, який був наданий позивачем до заперечень на акт перевірки, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки, однак не прийнятий відповідачем до уваги.

Наведене вище зумовлює висновок про те, що відповідач приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення за результатами проведення камеральної перевірки порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Крім того, суди попередніх інстанцій вказали про відсутність у позивача, станом на момент виникнення спірних відносин, законодавчо встановленого обов`язку нотаріального засвідчення перекладу документів, доданих до заяви про звільнення від оподаткування у межах спірних відносин.

Положеннями Податкового кодексу України (2755-17) та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов`язковість нотаріального засвідчення перекладу документів, доданих до заяви, яка подавалась позивачем разом з податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2021 рік у порядку, визначеному пунктом 14 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України (2755-17) .

Суди попередніх інстанцій врахували й те, що акт перевірки складений 18 серпня 2022 року, без надання позивачеві можливості надати відповідь на запит від 17 серпня 2022 року №1657/В/10-36-24-02, яким для підтвердження правомірності застосування позивачем податкового звільнення Головним управлінням ДПС у Київській області запропоновано надати перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства документи, копії документів, що підтверджують задекларовані за 2021 рік доходи, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи згідно переліку.

Переклад українською мовою доданих позивачем до заперечень на акт перевірки документів здійснено та засвідчено Бюро перекладів "МоваПро", повністю відповідає змісту оригіналу й не підлягає обов`язковому нотаріальному засвідченню.

Крім того, не зважаючи на відсутність у платника податків фізичної особи обов`язку здійснювати саме нотаріально посвідчений переклад документів, які складені іноземною мовою та слугували підставою для відображення відомостей у податковій звітності, позивач замовив, оплатив та надав посвідчений переклад раніше наданих відповідачеві документів до контролюючого органу вищого рівня - ДПС України.

Однак, і нотаріально посвідчені копії раніше наданих позивачем документів не були прийняті до уваги ні відповідачем, ні контролюючим органом вищого рівня.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в акті перевірки відповідач не навів, а до матеріалів справи не надав жодних доказів, які б надавали підстави вважати, що застосовуючи визначене вимогами пункту 14 підрозділу І розділу ХХ Перехідних положень ПК України (2755-17) право податкового звільнення від оподаткування доходу, отриманого в 2021 році внаслідок ліквідації іноземної компанії, позивач свідомо, умисно та цілеспрямовано допустив порушення вимог податкового законодавства, а його дії з використання вищевказаного права не мали іншої мети, крім як занизити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що нараховані оскаржуваним рішенням.

Наведеними вище обставинами та доказами підтверджується, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №320/4281/23 ухвалені з додержанням норм матеріального й процесуального права, а тому згідно з вимогами положень статті 350 КАС України не підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд вдається у разі наявності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Таким чином, суд визнає, що касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах попередніх інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. У цілому доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).