Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №176 від 24.11.2008р. здійснено заміну судді Одеського апеляційного господарського суду Гладишевої Т.Я. на суддю Одеського апеляційного господарського суду Колоколова С.І..

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №183 від 08.12.2008р. для розгляду справи №30/308-07-8412 здійснено заміну судді Одеського апеляційного господарського суду Колоколова С.І. на суддю Одеського апеляційного господарського суду Гладишеву Т.Я.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.11.2008 р.

від позивача: не з'явилися; ;

від відповідачів: ВАТ "Одеське шахтоуправління" -Зінькевич А.Л., довіреність №330 від 11.11.2008р.;

ФО-П ОСОБА_1 -ОСОБА_2, довіреність №5506 від 20.09.2007р.;

ОСОБА_3, довіреність №1049 від 20.02.2008р.;

від прокуратури: Малєєв О.М., посвідчення №702;

Лянна О.А., посвідчення №98 від 04.11.1998р.;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 25.11.2008 р.

від позивача: не з'явилися; ;

від відповідачів: ВАТ "Одеське шахтоуправління" -Зінькевич А.Л., довіреність №330 від 11.11.2008р.;

Достаєвський М.Д., довіреність №08 08.11.2008р.

ФО-П ОСОБА_1 -ОСОБА_2, довіреність №5506 від 20.09.2007р.;

ОСОБА_3, довіреність №1049 від 20.02.2008р.;

від прокуратури: Малєєв О.М., посвідчення №702;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.12.2008 р.

від позивача: не з'явилися; ;

від відповідачів: ВАТ "Одеське шахтоуправління" -Зінькевич А.Л., довіреність №330 від 11.11.2008р.;

- Достаєвський М.Д., довіреність №08 08.11.2008р.;

ФО-П ОСОБА_1 -ОСОБА_2, довіреність №5506 від 20.09.2007р.;

ОСОБА_3, довіреність №1049 від 20.02.2008р.;

від прокуратури: Малєєв О.М., посвідчення №702;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.12.2008 р.

від позивача: Чернега Б.В., довіреність від 20.07.2008р.;

від відповідачів: ВАТ "Одеське шахтоуправління" -Зінькевич А.Л., довіреність №330 від 11.11.2008р.;

ФО-П ОСОБА_1 -ОСОБА_2, довіреність №5506 від 20.09.2007р.;

ОСОБА_3, довіреність №1049 від 20.02.2008р.;

від прокуратури: Малєєв О.М., посвідчення №702;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області

від 01 жовтня 2008 року

по справі № 30/308-07-8412

за позовом: Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області

до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства "Одеське шахтоуправління"

2) фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про визнання договору недійсним

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4- 4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.11.2008р., 09.12.2008р. та 15.12.2008р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2008р. по справі №30/308-07-8412 (суддя Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні позову Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області до ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ФО-П ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, з посиланням на те, що: 1) згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) -земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, отже, виходячи з зазначеного поняття, штольню можна вважати надрами у відповідності із ст. 1 Кодексу України "Про надра"; 2) ст. 13 Конституції України встановлено, що надра, які знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , за ст. 11 Кодексу України "Про надра" державне управління у галузі використання і охорони надр здійснюють місцеві ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України, а відповідно до ст.10 цього ж Кодексу до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території належить, зокрема, реалізація місцевих програм раціонального використання та охорони надр та вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції., за таких обставин, при укладенні оскаржуваного договору були порушені права та охоронювані законом інтереси держави в особі Нерубайської сільської ради, у зв'язку з чим прокурор правомірно звернувся до суду за захистом; 3) у листі Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 08.01.2008р. за №05\3 зазначено, що оскільки штольня пройдена в товщі корисної копалини (пиляного вапняку) і заходиться в межах площі, визначеної спеціальним дозволом на користування надрами для розробки корисної копалини, то даний випадок підпадає під дію Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006р. №168 (168-2006-п) , згідно з яким "надрокористувач (ВАТ "Одеське шахтоуправління") не може дарувати, продавати або іншим чином відчужувати права, надані йому дозволом, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі..."; 4) відповідно до ст. 4 Кодексу України "Про надра" надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування, угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право народу України на надра, є недійсними, за ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого право чину недійсним судом не вимагається, за таких обставин, суд не має підстав для задоволення вимоги Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.05.2006р., укладеного між ВАТ "Одеське шахтоуправління" та СПД ОСОБА_1, посвідченого 17.05.2006р. приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №694; 5)посилання ФО-П ОСОБА_1 на те, що оскаржуваний договір був укладений нею як фізичною особою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності судом розцінено критично, адже, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець ще 25.05.2000р., про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серія НОМЕР_1, придбані ж за договором купівлі-продажу від 17.05.2006р. об'єкти вона могла використовувати лише з метою здійснення господарської діяльності, а не для власних потреб як фізична особа, крім того, у тексті договору зазначений ідентифікаційний код ОСОБА_1 саме як суб'єкта підприємницької діяльності, про що свідчить наявний у матеріалах справи відбиток печатки СПД ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2008р. по справі №30/308-07-8412 роз'яснено рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2008р. по справі №30/308-07-8412, а саме: визначено, що у мотивувальній частині рішення від 01.10.2008р. у справі № 30/308-07-8412 суд дійшов висновку, що договір купівлі -продажу від 17.05.2006р., укладений між ВАТ "Одеське шахтоуправління" та СПД ОСОБА_1, посвідчений 17.05.2006р. приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №694, є нікчемним правочином -недійсним правочином, недійсність якого встановлена законом, в обґрунтування зазначеного висновку суд послався на ст. 4 Кодексу України "Про надра", відповідно до якої надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право народу України на надра, є недійсними. Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагає ться, отже, підставою для визнання договору нікчемним є саме ст. 4 Кодексу України "Про надра" та ч. 2. ст. 215 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ФО-П ОСОБА_1, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2008р., мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що договір купівлі-продажу було укладено між ВАТ "Одеське шахтоуправління" та громадянкою ОСОБА_1, чим порушив мої конституційні права на розпорядження моєю власністю та ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України; 2) господарським судом Одеської області проігноровано рішення господарського суду Одеської області по справі №22/169-07-3866, за яким вже розглядався позов іншої особи до тих же самих сторін про визнання недійсним цього ж самого договору купівлі-продажу цієї ж самої нерухомості, недійсність вказаного правочину цією справою встановлена не була, посилання господарського суду при відмові на ст. ст. 21, 80 Господарського процесуального кодексу України протирічить вимогам ст. 115 цього ж Кодексу та практиці Європейського суду з прав людини; 3) в рішенні господарського суду не роз'яснено, чому продаж ФО-П ОСОБА_1 надземних споруд (будівля побутових приміщень -літ. "А", будівля зарядного депо -літ. "Б") є нікчемною угодою, чому надземна нерухомість не може бути продана попереднім власником фізичній особі -підприємцю, що є порушенням ст. 217 Цивільного кодексу України; 4) вказавши на нікчемність правочину, суд не вирішив питання відповідності закону первісного володіння цією нерухомістю; 5) твердження суду про нікчемність оспорюваного договору на підставі того, що штольня це частина надр суперечить ст. 1 Гірничого закону України, ст. 79 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ФО-П ОСОБА_1, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 17.05.2006р. між ВАТ "Одеське шахтоуправління" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються в цілому з чотирьох нежитлових кам'яних будівель, загальною нежитловою площею 4693,60 кв.м, зазначених на схематичному плані під літ."А"- будівлі побутових приміщень, площею 145,10 кв.м, "Б"- будівлі зарядного депо, площею 138,50 кв.м, "В"- штольні площею 2135,00 кв.м, "Г"- штольні площею 2275,00 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 2,13 га, що знаходиться у постійному користуванні продавця, при цьому вартість об'єктів становила 103000 грн. (з врахуваннм ПДВ) (п. 3 договору).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №694.

17.05.2006р. ОСОБА_1 зареєстровано в КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".

02.11.2007р. Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ФО-П ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на ст. 13 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 10, 11 Кодексу України "Про надра" та те, що об'єктом купівлі-продажу за даним договором є штольні, які є нічим іншим як горизонтальною гірничою виробкою, яка має безпосередній вихід на земну поверхню, які утворені внаслідок експлуатації ВАТ "Одеське шахтоуправління" шахти "Фоміна-4 БІС" і являються частиною надр, що використовувались для добичі корисних копалин (ракушняку), отже при укладенні оскаржуваного договору були порушені права та охоронювані законом інтереси держави в особі Нерубайської сільської ради.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до наступного.

Згідно зі ст. 13 Конституції України надра, що знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Відповідно до ст. 11 Кодексу України "Про надра" державне управління у галузі використання і охорони надр здійснюють місцеві ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України, а ст.10 цього ж Кодексу встановлено, що до відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території належить, зокрема, реалізація місцевих програм раціонального використання та охорони надр та вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України "Про надра" надрами є частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Листом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 08.01.2008р. за №05\3 зазначено, що згідно з "Геологічним словником" видавництва "Надра", м. Москва, 1973р. "штольня -горизонтальна підземна гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на земну поверхню".

Згідно зі ст. 1 Гірничого закону України гірнича виробка -це порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід.

Отже, виходячи з зазначеного поняття, штольня - це вже відпрацьована гірнича виробка, штучно зроблена порожнеча, яка вже освоєна і немає корисних копалин, які, до їх видобутку, входили до складу надр.

Тому, штучно зроблена штольня не може бути віднесена до складу надр.

Також, п.2 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини, що виникають при використанні надр регулюються нормативно-правовими актами про надра, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Пунктом 3 ст.79 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення будівель і споруд.

Штольні, які є предметом купівлі-продажу між ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ОСОБА_1, як споруди зведені під земельною ділянкою площею 2,13 га, на якій розташовані також будівлі побутових приміщень та зарядного депо, і, якщо Земельний кодекс України (2768-14) розповсюджує право власності на будівлі, зведені під земельною ділянкою, то цим визнається, що таки споруди не відносяться до надр.

Враховуючи, що Земельний кодекс України (2768-14) , у даному випадку, має пріоритет перед Кодексом України "Про надра (132/94-ВР) ", то у господарського суду першої інстанції не було достатніх підстав стверджувати, що відповідачі вчинили нікчемний правочин, недійсність якого встановлена Законом.

Вказана у нотаріальному договорі купівлі-продажу нерухомість - будівля побутових приміщень (під літерою "А"), будівля зарядного депо (під літерою "Б", дві штольні (під літерами "В" и "Г"), а також земельна ділянка площею у 2,13 га, як випливає з матеріалів справи, є складниками Шахти "Фоміна-4 БІС", при цьому цей факт ніхто зі сторін справи не оспорює.

Згідно зі ст. 1 Гірничого Закону України шахта - це гірниче підприємство з видобування корисних копалин підземним способом.

В свою чергу, гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Гірничим об'єктом вважається окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого підприємства та використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно пов'язані з ними, а гірнича виробка це порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід.

Така порожнина у даному випадку іменується штольнею, що підтверджено листом № 05/3 Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 08.01.2008 р.

За ст. 6 Гірничого Закону України підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності. Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію.

Наявними у матеріалах справи наказами регіонального відділення Фонду Держмайна по Одеській області № 621 від 30.06.1995р., № 1581 від 26.11.1996р. дозволена приватизація державного підприємства "Одеське шахтоуправління" та створено відкрите акціонерне товариство "Одеське шахтоуправління", до якого перейшов у власність весь цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс під назвою "Шахта "Фоміна-4 БИС", до складу котрого увійшли зазначені у договорі купівлі-продажу штольні та будівлі.

Право власності на вищевказану нерухомість за ВАТ "Одеське шахтоуправління" закріплено державним Свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 22.11.2005р., виданого йому Нерубайською сільрадою Біляївського району Одеської області на підставі рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області №384 від 15.11.2005р..

На підставі вказаного Свідоцтва про право власності вказана нерухомість була внесена до Державного реєстру нерухомості.

Статтею 66 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

Таким чином, набувши право власності на майно майнового комплексу: будівлю побутових приміщень (під літерою "А"), будівлю зарядного депо (під літерою "Б", дві штольні (під літерами "В" и "Г"), ВАТ "Одеське шахтоуправління" на законних підставах продало вказане майно ФО-П ОСОБА_1, та, враховуючи вищенаведене, при укладенні оскаржуваного договору ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ФО-П ОСОБА_1 права та охоронювані законом інтереси держави в особі Нерубайської сільської ради не порушено, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позву прокурора.

Крім того, слід звернути увагу на той факт, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що придбану за адресою АДРЕСА_1 (територія шахти "Фоміна-4 БІС") нерухомість, яка складається з будівлі побутових приміщень, зарядного депо та двох штолень, ФО-П ОСОБА_1 може використовуватися лише з метою здійснення господарської діяльності, а не для власних потреб чи інших цілей протирічить нормам ст. 319 Цивільного кодексу України, ст. 134 Господарського кодексу України, за якими власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а не тільки для здійснення господарської діяльності.

Слід також зазначити, що висновок господарського суду першої інстанції, в основу якого покладений лист Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства від 08.01.2008р. за №05\3, про те, що даний випадок підпадає під дію Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006р. №168 (168-2006-п) , згідно якого "надрокористувач (ВАТ "Одеське шахтоуправління") не може дарувати, продавати або іншим чином відчужувати права, надані йому дозволом, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі..." не відповідає обставинам справи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, за оспорюваним договором купівлі-продажу від 17.05.2006р. були продані об'єкти нерухомості: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються в цілому з чотирьох нежитлових кам'яних будівель, загальною нежитловою площею 4693,60 кв.м, зазначених на схематичному плані піл літ."А"- будівлі побутових приміщень, площею 145,10 кв.м, "Б"- будівлі зарядного депо, площею 138,50 кв.м, "В"- штольні площею 2135,00 кв.м, "Г"- штольні площею 2275,00 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 2,13 га.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 24 Гірничого Закону України визначено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Відповідно до п. 13 Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006р. за №168 (168-2006-п) надрокористувач не може дарувати, продавати або будь-яким іншим чином відчужувати надані йому права на користування надрами будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів, утворюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також до складу майна з метою провадження спільної діяльності.

Таким чином, предметом оспорюваного договору купівлі-продажу є нерухоме майно, а не спеціальний дозвіл на користування надрами, який видається гірничому підприємству на проведення гірничих робіт.

У заяві про доповнення підстав позову від 03.12.2007р. Біляївський міжрайонний прокурор вказує на те, що при продажу об'єктів нерухомості не було дотримано вимог Статуту ВАТ "Одеське шахтоуправління", оскільки рішення про продаж майна прийняте виконавчим органом товариства -правлінням без погодження спостережної ради та загальних зборів товариства.

Відповідно до п. 9.1 Статуту ВАТ "Одеське шахтоуправління" в товаристві створюються органи управління і контролю: 1) вищий орган управління -загальні збори акціонерів, 2) орган, що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу та захищає права акціонерів товариства, -спостережна рада товариства; 3) виконавчий орган -правління товариства, 4) орган, що здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу, - ревізійна комісія товариства.

Згідно з п. 9.4.6 Статуту ВАТ "Одеське шахтоуправління" до виключної компетенції загальних зборів належить відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства.

Пунктом 9.6.3.8 вказаного статуту встановлено, що до виключної компетенції спостережної ради відносяться питання погодження проведення операцій з розпорядження майном товариства на суму, що складає до 50% від балансової вартості активів.

За п. 9.7.5.4 статуту до компетенції виконавчого органу належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів товариства, належить укладення правочинів на суму до 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства -за погодженням із спостережною радою, а понад 50% - за погодженням із загальними зборами.

Відповідно до Протоколу №9 засідання правління ВАТ "Одеське шахтоуправління" від 30.06.2005р. правління товариства вирішило продати нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються в цілому з чотирьох нежитлових кам'яних будівель, загальною нежитловою площею 4693,60 кв.м, зазначених на схематичному плані піл літ."А"- будівлі побутових приміщень, площею 145,10 кв.м, "Б"- будівлі зарядного депо, площею 138,50 кв.м, "В"- штольні площею 2135,00 кв.м, "Г"- штольні площею 2275,00 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 2,13 га, за 135000 грн., укладення та підписання договору доручено голові правління товариства ОСОБА_5.

Протоколом №9 загальних зборів акціонерів ВАТ "Одеське шахтоуправління" від 29.07.2005р. зафіксовано, що статутний фонд товариства складає 368725,75 грн..

Протоколом №8 засідання спостережної ради ВАТ "Одеське шахтоуправління" 12.05.2006р. зафіксовано, що спостережна рада ВАТ "Одеське шахтоуправління" дала згоду на продаж нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та складаються в цілому з чотирьох нежитлових кам'яних будівель, загальною нежитловою площею 4693,60 кв.м, зазначених на схематичному плані піл літ."А"- будівлі побутових приміщень, площею 145,10 кв.м, "Б"- будівлі зарядного депо, площею 138,50 кв.м, "В"- штольні площею 2135,00 кв.м, "Г"- штольні площею 2275,00 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 2,13 га., за 135000 грн., та доручила укласти та підписати договір купівлі-продажу голові правління -ОСОБА_5.

Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що при укладенні оспорюваного договору не було порушено вимог статуту ВАТ "Одеське шахтоуправління", на що посилається Біляївський міжрайонний прокурор в заяві про доповнення підстав позову від 03.12.2007р..

Посилання ФО-П ОСОБА_1 на те, що оскаржуваний Договір був укладений нею як фізичною особою, а не як фізичною особою -підприємцем правомірно розцінено судом критично, так як ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець ще 25.05.2000р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серія НОМЕР_1.

Крім того, у тексті договору зазначений ідентифікаційний код ОСОБА_1 саме як СПД, про що свідчить наявний у матеріалах справи відбиток на печатці СПД ОСОБА_1

Під час розгляду справи ФО-П ОСОБА_1 надала до суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на наявність рішення господарського суду Одеської області від 27.06.2007р. у справі №22\169-07-3866, яке набрало законної сили, предметом розгляду якого також було визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.05.2007р., укладеного між ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ФО-П ОСОБА_1, та сторонами у справі №22\169-07-3866 були ті ж самі особи, що і у справі №30\308-07-8412.

Господарським судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про відмову у задоволенні клопотання про припинення провадження, з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином відсутність хоча б однієї з перелічених обставин, є підставою для відмови у припиненні провадження у справі на підставі вищеназваної статті.

Як вбачається з тексту позовної заяви та заяви про доповнення підстав позову, підставами для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.05.2006р., укладеного між ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ФО-П ОСОБА_1, посвідченого 17.05.2006р. приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №694, Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області зазначив порушення інтересів держави в особі Нерубайської сільської ради, порушення норм чинного законодавства при укладенні договору, а саме: ст.ст.1,4 Закону України "Про надра", а також укладення договору з порушенням вимог Статуту ВАТ "Одеське шахтоуправління", отже, підстави визнання договору купівлі-продажу від 17.05.2006р. недійсним є іншими ніж у справі №№22\169-07-3866 .

Слід також зауважити, що відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у господарському процесі є позивач та відповідач.

Треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених Господарським процесуальним Кодексом України (1798-12) є учасниками судового процесу (ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, не можна вважати, що сторонами у справі №22\169-07-3866 були ті ж самі особи, що і у справі №30\308-07-8412.

Таким чином, дослідивши обставини справи та чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у задоволенні позову Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області до ВАТ "Одеське шахтоуправління" та ФО-П ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним слід відмовити, але з інших підстав, ніж вказано у рішенні господарського суду Одеської області від 01.10.2008р..

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2008р. слід залишити без змін, але з інших підстав, а апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Одеської області від 01.10.2008р. по справі №30/308-07-8412 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.