41/95 Про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - 27.10.2008 Прийняття

25.06.2008р. Маріупольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Азовського моря, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 67558,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 208.

Ухвалою суду від 27.06.2008р. порушено провадження у справі.

Ухвалою від 19.08.08р. за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжений до 25.11.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.09.2008р. (підписане 25.09.2008р.) у справі № 41/95 (суддя Гончаров С.А..) позовні вимоги Маріупольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Азовського моря задоволенні та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Державної екологічної інспекції Азовського моря 67558,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 208; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь Державного бюджету державне мито в сумі 675,59 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

Строк розгляду справи склав 3 місяці.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду від 23.09.2008р. не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України при прийнятті рішення не повністю дослідив обставини справи, без достатніх підстав на то підстав не врахував та не дав правової оцінки наданим відповідачем доказам.

Вважає, що спір за участю Державної екологічної інспекції та суб’єкта господарювання про стягнення суми збитків, спричинених внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є публічно-правовим та є справою адміністративною юрисдикції, тому, на думку скаржника, провадження по справі підлягало припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Посилається на те, що згідно п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря діяльність інспекції розповсюджується на територію прибережної захисної смуги шириною 2 кілометри від урізу води Азовського моря, зазначене у позові джерело забруднення атмосфери № 208 - холодильник вапна № 4 вапняно-обжигового цеху комбінату знаходиться на відстані більш ніж 2 км від урізу води Азовського моря, тобто фактично не знаходиться в зоні діяльності позивача, у зв’язку з чим апелянт вважає, що у даній справі інспекція є неналежним позивачем.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Представник позивача просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що Відповідно до п.19 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Зазначає, що згідно Протоколу розмежування функцій між Державною екологічною інспекцією Азовського моря та Рескомприроди Криму, Державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях і Державними екологічними інспекціями в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях від 15.03.2007 року, діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря в межах Донецької області поширюється на підприємства, установи, організації, об'єкти всіх форм власності, розташованих в адміністративних межах М.Маріуполя на південь від умовної межі, що проходить по лінії: вул.Червоної Азовської флотилії - вул.Лазарева - пр. Будівельників- вул. Бахчіванджи - пр. Нахімова - вул. Апатова - вул.Торгова - пр. Шевченка - вул. Набережна - вул. Серго - пр. Перемоги (включаючи ДП "Маріупольський морський торговельний порт", ТОВ "СРЗ", ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", інші об'єкти), п. 4.2. Протоколу, тобто ВАТ "МК "Азовсталь" являється об'єктом контролю Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Прокурор підтримав заперечення проти апеляційної скарги представника позивача.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

Старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря в період з 05.05.2008 року по 23.05.2008 року було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідача в галузі охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів.

Представниками лабораторії захисту повітряного та водного басейна ВАТ "МК "Азовсталь" у присутності уповноважених представників Державної екологічної інспекції Азовського моря, з метою контрольної перевірки стаціонарних джерел викидів було виконано відбір проб викидів стаціонарних джерел, про що складені відповідні акти відбору проб викидів стаціонарних джерел та протоколи вимірювань параметрів газопилового потоку.

В результаті проведеної Державною екологічною інспекцією Азовського моря перевірки встановлено та в акті перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства з охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів № 75 від 05-23 травня 2008 року (а.с.23-40) зафіксовано, що у 2007 році було здійснено відомчий лабораторний контроль на 163 джерелах викидів, в ході проведення відомчого аналітичного контролю протягом 2007 року виявлені перевищення встановлених нормативів викидів на шести джерелах викидів, які зафіксовано в первинній обліковій документації (ПОД-1) підприємства, зокрема, актом перевірки встановлено, що 21.02.2007 року лабораторією захисту повітряного та водного басейна ВАТ "МК "Азовсталь" при здійсненні планових лабораторно-інструментальних вимірювань потужності викидів забруднюючих речовин від джерела викиду № 208 ВАТ "МК "Азовсталь" був зафіксований наднормативний викид завислих речовин. За результатами вимірювань встановлено: об’ємна витрата при нормальних умовах –12600 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин –0,050 г/нм3. За результатами вимірювань від 20.08.2007 року, які проводило атестована ЛЗПВБ ВАТ "МК "Азовсталь" встановлено: об’ємна витрата при нормальних умовах - 13727 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин –0,381 г/нм3. За результатами вимірювань від 06.11.2007 року, які проводило атестована ЛЗПВБ ВАТ "МК "Азовсталь" встановлено: об’ємна витрата при нормальних умовах - 13529 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин –0,046 г/нм3. Результати вимірювань занесені в первинну облікову документацію журнал за формою ПОД-1 по даному джерелу викидів. Протягом 2007 року з 01.01. по 31.2.2007р. наведене порушення не усунуто.

Як вбачається з Журналу відповідача обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристики (а.с.15-16), відповідачем виявлено, що з 21.02.2007 року по 31.12.2007 року джерело викиду № 208 (холодильник вапна № 4) вапняно-обжигового цеху відповідача працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин (пилу).

Згідно інформації, наданої відповідачем позивачу листом № 771/025а від 09.06.2008р. (а.с.17), джерело викиду №208 (холодильник вапна № 4) за період з 21.02.2007 року по 31.12.2007 року, працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин 6576 годин.

За результатами перевірки відповідачу видано приписи від 26.05.2008 року до виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства до акту від 05-23 травня 2008 року № 75, яким відповідачу приписано, зокрема, викиди від стаціонарного джерела № 208 привести в відповідність до дозволених обсягів викидів завислих речовин згідно наданого дозволу. В обґрунтування наведено статті 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Згідно наданого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків (а.с.10-14), які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду № 208 "холодильник вапна № 4" вапняно-обжигового цеху відповідача, який розраховано згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693 (z0157-95) , загальна сума збитків за наднормативні викиди забруднюючої речовини (завислі речовини) в атмосферне повітря становить 67558,92 грн.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Представник відповідача у судовому засіданні визнав факт перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 208 та не оспорював суму нарахованих збитків.

Таким чином, висновки суду щодо встановлення факту порушення відповідачем та розміру збитків,які підлягають стягненню за шкоду нанесену навколишньому середовищу відповідають обставинам справи.

При прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував, що позов про стягнення збитків Маріупольським міжрайонним прокурором заявлено в інтересах та на користь юридичної особи Екологічної інспекції Азовського моря м. Маріуполь та стягнув збитки на користь саме екологічної інспекції.

Однак відповідно до ст.47 "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами та доповненнями) для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:

а) зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;

в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Статтею 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2007 році та 2008 році є надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають, зокрема 35 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до місцевих (сільських, селищних, міських) - 10 відсотків, обласних та республіканського Автономної Республіки Крим - 25 відсотків, Київського та Севастопольського міських - 35 відсотків.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України до бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Але суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що Маріупольський міжрайонний прокурор в позовній заяві просив стягнути шкоду, заподіяну внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 208 не на користь місцевого бюджету, а на користь Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Статті 22, 101 ГПК України не надають право стороні змінювати у апеляційному провадженні предмет або підставу позову, позивачем вимога суду першої інстанції про стягнення суми нанесених збитків на користь місцевого бюджету не заявлялась.

Беручи до уваги все наведене колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову та стягнення збитків на користь екологічної інспекції, у зв’язку з чим незалежно від доводів апеляційної скарги, рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

5.1. Щодо доводів відповідача про те, що спір за участю Державної екологічної інспекції та суб’єкта господарювання про стягнення суми збитків, спричинених внаслідок порушення природоохоронного законодавства, є публічно-правовим та є справою адміністративної юрисдикції, тому, на думку скаржника, провадження по справі підлягало припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.19 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Як вбачається позов заявлений Маріупольським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Азовського моря, до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 67558,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 208, тобто даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, а доводи скаржника є необґрунтованими.

5.2. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність у Державної екологічної інспекції Азовського моря повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на стаціонарному джерелі викиду №208 (холодильнику вапна № 4 вапняно-обжигового цеху комбінату), оскільки таке джерело викиду фактично не знаходиться в зоні діяльності позивача.

Пунктом 6 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1524 від 02.11.20065 року (1524-2006-п) , встановлено, що Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 527 від 06.12.2006 року (z0039-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за № 39/13306 (z0039-07) , Державна екологічна інспекція Азовського моря (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 наведеного Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних і районних у містах (у разі їх створення) рад з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади щодо контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України та особами без громадянства, а також іноземними юридичними і фізичними особами, у тому числі, у процесі функціонування діючих підприємств, експлуатації споруд та інших об'єктів, водо-, пило-, газоочисного обладнання, апаратури та інших природоохоронних споруд, уключаючи контроль за наявністю та станом обладнання й апаратури для обліку використання природних ресурсів, систем контролю за викидами (скидами) забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище і додержанням установлених термінів їх атестації.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням вимог додержання правил, інструкцій, установлених Мінприроди, а також додержанням умов і вимог, установлених відповідно спеціально вповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, а саме: дозволів на спеціальне водокористування; дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; лімітів використання природних ресурсів; норм техногенно-екологічної безпеки (підпункт 8 пункту 5 Положення).

Згідно підпунктів 1, 2 пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря Діяльність Інспекції поширюється на територію від державного кордону України з Російською Федерацією (Новоазовський район Донецької області), територію завширшки сто метрів від урізу води Азовського моря, його заток та лиманів у межах Донецької, Запорізької, Херсонської областей та території Кримського півострова до мису Казантип (смт Щолкіне) включно, а також Арабатської стрілки; усі об'єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції.

Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вапняно-обжиговий цех, в якому розміщено і функціонує стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря № 208 "Холодильник вапна № 4" і в якому в процесі проведення планової перевірки 05-23 травня 2008 року виявлено порушення природоохоронного законодавства через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за даними відомчого аналітичного контролю, є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу –ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Згідно Протоколу розмежування функцій між Державною екологічною інспекцією Азовського моря та Ремкомприроди Криму, Державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях і Державними екологічними інспекціями в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях від 15.03.2007 року, діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря в межах Донецької області поширюється на підприємства, установи, організації, об’єкти всіх форм власності, розташованих в адміністративних межах м. Маріуполя на південь від умовної межі, що проходить по лінії: вул. Червоної Азовської флотилії –вул. Лазарева –пр. Будівельників –вул. Бахчіванджи –пр. Нахімова –вул. Апатова –вул. Торгова –пр. Шевченка –вул. Набережна –вул. Серго –пр. Перемоги (включаючи ДП "Маріупольський морський торговий порт", ТОВ "СРЗ", ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та інші) (п. 4.2. Протоколу).

Таким чином, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" є об’єктом контролю Державної екологічної інспекцієї Азовського моря, та, оскільки стаціонарне джерело викиду №208 "холодильник вапна № 4" вапняно-обжигового цеху ВАТ "МК "Азовсталь" розташоване на території ВАТ"Металургійний комбінат "Азовсталь", є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу відповідача та є об’єктом, що виник в процесі функціонування відповідача, на такий об’єкт поширюється діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря, а доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на зазначеному об’єкті, є помилковими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, п.2 ст. 103, п.1ч.1ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

Рішення господарського суду Донецької області від 23.09.2008р. у справі № 41/95 скасувати.

У позові Маріупольському міжрайонному прокурору в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Азовського моря до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 67558,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 208 –відмовити.