Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

вчинити певні дії

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

24.01.2007 року до господарського суду Кіровоградської області звернувся позивач ЗАТ "Агропромислова компанія" з позовом до відповідача ВАТ "Акціонерний комерційний банк "АВТОКРАЗБАНК" в особі його Олександрійської філії про визнання недійсним укладеного ними договору іпотеки № 6/1 від 20.02.2006 pоку посилаючись на те, що договір суперечить вимогам ст. 18 Закону України "Про іпотеку", оскільки в ньому не вказано цільове призначення земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24 квітня 2008 року у справі № 9/21 (судді Шевчук О.Б., Колодій С.Б., Тимошевська В.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог. Рішення мотивоване тим, що відповідно до ч.4 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" будівля (споруда) передається в іпотеку разом із земельною ділянкою тільки у випадку, коли така земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві власності. Якщо ж ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за право чином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею). На цій підставі суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки нерухомість розташована на орендованій земельній ділянці, то вона в іпотеку не передавалася, а зазначення в договорі про іпотеку землі є похідним, а тому вказання у договорі про цільове призначення земельної ділянки не обов'язково.

З таким рішенням суду не погодився позивач і звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на те, що прийняте рішення суперечить вимогам матеріального права за неправильного встановлення судом фактичних обставин справи. Так, з умов договору іпотеки вбачається, що земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти нерухомості, є предметом іпотеки. В порушення ст. 18 Закону України "Про іпотеку" в договорі не вказана істотна його умова- цільове призначення земельної ділянки. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Просить рішення суду скасувати, задовільнити позовні вимоги. З аналогічними вимогами звернулася і третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ТОВ "Агрофірма "Ульяновська".

Ухвалами від 21.05.2008 року апеляційні скарги були прийняті до розгляду та призначені на 02.06.2008 року .

Ухвалою від 02.06.2008 року було відкладено розгляд справи на 18.06.2008 року.

18.06.2008 року у зв"язку з неявкою у судове засідання представника позивача розгляд справи було відкладено на 14.07.2008 року.

Ухвалою від 08.07.2008 року провадження за апеляційними скаргами було зупинено.

Ухвалою 13.10.2008 року поновлено апеляційні провадження у справі та призначено розгляд апеляційних скарг на 27.10.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача та представник третьої особи просили скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2008 року у справі № 9/21 повністю, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Відповідач просив рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2008 року залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.

Ст. 6 Закону України "Про іпотеку" містить умови передачі нерухомого майна в іпотеку. Зокрема в ч. 4 цієї статті зазначено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом з земельною ділянкою, на якій

вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була предана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за право чином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки( користування нею).

Ст. 15 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчудження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним Кодексом України (2768-14) , є чинними при їх іпотеці. В іпотечному договорі мають зазначатися при іпотеці землі її цільове призначення ( п.З ст. 18 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки його предметом є виробничі будівлі та споруди. Згідно д п.2.2 договору іпотека за цим договором поширюється також на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчуджувати об'єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном. Нерухоме майно в ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (нерухомість) визначено як земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких неможливо без їх знецінення і зміни їх цільового призначення.

У цьому контексті предметом іпотеки є і право оренди земельної ділянки, оскільки вона не належить іпотекодавцю на праві власності (ст. 6 Закону України "Про іпотеку"). Оскільки право оренди земельної ділянки є видом іпотеки землі, то при укладенні оспорюваного договору сторони мали дотриматися вимог п.З ст. 18 Закону України "Про іпотеку землі" і зазначити в договорі цільове призначення земельної ділянки, на яку розповсюджується іпотека.

Недотримання сторонами цієї вимоги спричиняє недійсність договору ( ст.18 Закону України "Про іпотеку землі").

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційні скарги закритого акціонерного товариства "Агропромислова компанія", м. Олександрія, Кіровоградська область та товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Ульяновська", с. Ульянівка, Кіровоградська область - задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2008 року у справі № 9/21 –скасувати .

Позов задовольнити .

Договір № 6/1 від 20.02.2006 року визнати недійсним.

Зобов"язати відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "АВТОКРАЗБАНК" виключити з Державного реєстру та Єдиного Державного реєстру обтяжень нерухомого майна записи про обтяження майна закритого акціонерного товариства "Агропромислова компанія" внесені на підставі договору іпотеки № 6/1 від 20 лютого 2006 року.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.