803/1059/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних - 01.08.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 (суддя Димарчук Т.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя - Большакова О.О., судді - Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №0020601205.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що контролюючим органом безпідставно визначені грошові зобов`язання зі сплати штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 209840,54 грн з підстав реєстрації податкової накладної із затримкою на 15 і менше календарних днів, оскільки затримка виникла не з вини позивача.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 26.06.2017 №0020601205.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося не з вини позивача, а тому відсутній його обов`язок сплачувати штрафну санкцію, установлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Скаржник доводить правомірність прийнятого ним рішення і вважає, що платником порушено строк реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31.07.2023 визнав за можливе розглянути касаційну скаргу у попередньому судовому засіданні і призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 01.08.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Управлінням проведено камеральну перевірку Товариства щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 08.06.2017 №3951/03-20-12-05/5531943 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в частині несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 31.12.2015 №72/2, №74/2 на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 2098405,32 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №0020601205, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 209840,54 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 2098405,32 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 №72/2, №74/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних, останнім строком реєстрації зазначеної накладної є 15.01.2016, фактично вказані накладні були зареєстровані 16.01.2017, з пропуском строку реєстрації податкових накладних на один день.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України (2755-17) , який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових, накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Поряд з цим, пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (569-2014-п) (далі - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

За змістом пункту 4 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Платникам податку - суб`єктам спеціального режиму оподаткування додатково Казначейством автоматично на безоплатній основі відкриваються: електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання/надання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначених пунктом 209.19 статті 209 ПК України; електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених пунктом 209.19 статті 209 Кодексу; електронні рахунки, призначені для перерахування коштів до державного бюджету та на їх спеціальні рахунки, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної пунктом 209.19 статті 209 Кодексу.

Платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, які відповідають пункту 209.18 статті 209 ПК України, додаткові електронні рахунки не відкриваються.

Пунктом 12 Порядку №569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових, електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 цього Порядку).

Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку № 569).

З аналізу вказаних вище законодавчих норм убачається, що платник податку може зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за умови наявності достатньої суми коштів на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка б відповідала загальній сумі податку за податковими накладними.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, останнім строком реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 №72/2, №74/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних є 15.01.2016, тоді як позивачем вказана податкова накладна зареєстрована 16.01.2016.

Матеріалами справи підтверджується факт намагання позивача поповнити рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість починаючи з 14.01.2016 для реєстрації податкових накладних, з поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість було перераховано кошти у розмірі 3000000,00 грн, кошти у сумі 3000000,00 грн були перераховані банком 14.01.2016.

Довідкою ВАТ "ОТП Банк" у м. Луцьку від 03.09.2017 підтверджено, що списання коштів з рахунку № НОМЕР_1, що належить Товариству відбулося о 11:12 год 14.01.2016, згідно платіжного доручення №3582 від 14.01.2016 на суму 3000000,00 грн.

У той же час, незважаючи на поповнення електронного рахунку податку на додану вартість, станом на 15.01.2016 на електронному рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість рахувався залишок 82,12 грн.

Згідно реєстру операцій системи електронного адміністрування податку на додану вартість електронного кабінету платника Товариства, поповнення електронного рахунку у розмірі 3000000,00 грн відображено лише 16.01.2016 о 11 год. 07 хв.

Відсутність коштів на рахунку фактично позбавило можливості позивача здійснити 15.01.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкових накладних від 31.12.2015 №72/2, №74/2, тому реєстрація податкових накладних здійснилася 16.01.2016.

Листом Державної казначейської служби України від 18.09.2017 №12-08/801-15564 на письмовий запит платника від 12.09.2017 №423 позивача повідомлено, що 14.01.2016 о 11 год. 48 хв. на рахунок Товариства №37520100004552, відкритий у Державній казначейській службі України, було зараховано кошти в сумі 3000000,00 грн з призначенням платежу "сплата податку на додану вартість за грудень 2015 року", що були перераховані АТ "ОТП Банк" згідно платіжного доручення від 14.01.2016 №3582.

Станом на 15.01.2016 у платника на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість була достатня сума коштів, а саме: 3000000 грн, які перевищують суму по податкових накладних від 31.12.2015 №72/2, 74/2 на загальну суму податку на додану вартість 2098405,32 грн, що підлягали реєстрації.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних (1 день) відбулося не з його вини, оскільки останнім були вчинені усі необхідні дії щодо зарахування коштів на спеціальний рахунок позивача з податку на додану вартість, у зв`язку з чим підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відсутні, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними, обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 залишити без змін.