31/51пн Про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників щодо надання згоди на вихід із складу учасників - 26.08.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2008р. по справі № 31/51пн відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3, м. Москва до товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В", м. Донецьк, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_6, м. Севастополь, ОСОБА_4, м. Севастополь та ОСОБА_5, м. Москва про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Янос-В" від 17.09.2005р., а саме: про надання згоди на вихід із складу учасників ТОВ "Янос -В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про викуп часток учасників ОСОБА_5. та ОСОБА_3. товариством, про внесення змін до статутного фонду ТОВ "Янос-В" в зв'язку із вибуттям із складу ТОВ "Янос-В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про доручення учаснику товариства ОСОБА_6. здійснити державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Янос -В", а також рішень загальних зборів учасників ТОВ "Янос-В" від 03.05.2007р про звільнення директора ТОВ "Янос-В" ОСОБА_7. та призначення директором товариства ОСОБА_4.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач по справі ОСОБА_3, м. Москва, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин по справі, що мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильних висновків суду. Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, на думку позивача, дійшов необгрунтованого висновку про відсутність порушень прав та законних інтересів учасника товариства ОСОБА_3, м. Москва, та, як наслідок -відсутність підстав для їх поновлення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Севастополь звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд не змінюючи резолютивної частини рішення суду першої інстанції від 11.07.2008р., внести зміни до мотивувальної частини рішення стосовно реалізації позивачем права на відмову від заяви про вихід зі складу учасників товариства, а саме: абз. 2, 3 стор. 5, абз. 7 стор. 6 рішення від 11.07.2008р. по справі № 31/51пн. За ствердженням заявника скарги, місцевим господарським судом помилково застосовано ст. 214 Цивільного кодексу України замість ст. 219 Цивільного кодексу України та ст. 75 Закону України "Про нотаріат". Даний факт, на думку скаржника, може мати значення під час розгляду інших спорів між тими сторонами та може бути використаний позивачем як належний доказ.

12.08.2008 року від третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, м. Севастополь на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду господарським судом справи за № 34/124пн за позовом ОСОБА_4, м. Севастополь до ОСОБА_3, м. Москва та ОСОБА_5, м. Москва за участю третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В" м. Донецьк про визнання заяв відповідачів про відзив заяв про вихід зі складу учасників ТОВ "Янос-В" недійсними.

12.08.2008 року від третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, м. Севастополь на адресу суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи всіх документів, які знаходяться в матеріалах справи на предмет дійсності повноважень ОСОБА_ 1. та ОСОБА_8. та витребування від Міністерства юстиції Російської Федерації виписки із Реєстру довіреностей стосовно довіреності від 12.02.2008р. на ім'я ОСОБА_1.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Янос-В", м. Донецьк в наданих суду поясненнях заперечує проти клопотання третьої особи щодо призначення експертизи.

Позивач та відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Янос-В", м. Донецьк в надісланих на адресу суду поясненнях заперечують проти клопотання ОСОБА_6, м. Севастополь щодо призначення експертизи та зупинення провадження по справі до розгляду іншої справи господарським судом Донецької області безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Клопотання судом розглянуто та відхилено за необгрунтованістю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, м. Севастополь та ОСОБА_4, м. Севастополь вимоги скаржника не визнали. Просять суд відмовити ОСОБА_3м. Москва в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон) господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

В ст. 50 Закону зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Товариство є юридичною особою та набуває цих прав відповідно до ст. 6 Закону з дня його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, які не повинні суперечити нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 цієї норми саме установчі документи повинні містити відомості про склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Янос-В" було створено згідно рішення загальних зборів учасників товариства 11.02.1998р. і зареєстроване Севастопольською міською державною адміністрацією 06.03.1998р.

Протоколом загальних зборів учасників від 27.02.2004р. були внесені зміни до статуту товариства щодо його учасників і згідно редакції Статуту від 03.03.2004р. учасниками товариства були громадяни України: ОСОБА_6, ОСОБА_4 та громадяни Російської Федерації: ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Як вбачається з п.4.1 Статуту в редакції 2004 року вклади учасників у статутному капіталі товариства складали: ОСОБА_6. -15%, ОСОБА_4-14,5%, ОСОБА_5. -35,25%, ОСОБА_3.-35,25%.

Статтею 58 Закону та статутом Товариства визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

До компетенції Загальних зборів відноситься утворення і відкликання виконавчого та інших органів, вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства.

Порядок виходу учасника Товариства регламентовано ст. 54 Закону "Про господарські товариства" та супроводжується поданням заяви учасника Товариства, прийняттям рішення вищим органом Товариства та внесенням змін до Статутних документів.

Згідно ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

За приписами ст. 148 ЦК України учасник ТОВ повинен повідомити товариство про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід із товариства не залежить від згоди товариства чи інших учасників, тому учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення -з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

До матеріалів справи долучено ксерокопії, нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3. та ОСОБА_5. від 05.09.2005р. про їх вихід із складу учасників ТОВ "Янос-В" з виплатою їх долі в статутному капіталі; заяви від 23.09.2005р. ОСОБА_3. та ОСОБА_5., заяви про відкликання своїх заяв від 05.09.2005р. про самостійний вихід із товариства та виплату вартості майна пропорційно долі в статутному капіталі. Заяви надані директору ТОВ "Янос-В" ОСОБА_7., про що наявна відмітка про отримання даної заяви товариством.

Відповідно до ст. 214 ЦК України особа, яка вчинила односторонній правочин має право відмовитись від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину (вихід із товариства на підставі заяви) порушено право іншої особи, ці права підлягають захисту. Учасники товариства не оспорювали в установленому порядку дані заяви про відмову від виходу із товариства та не приймали інших способів захисту своїх цивільних прав.

Реалізація права на вільний вихід із товариства шляхом подачі відповідної заяви учасникам є одностороннім правочином, від якого учасник може відмовитися за наявності певних умов, в тому числі і шляхом подачі відповідної заяви про відкликання заяви про вихід і це право позивачем було реалізоване в межах 3-х місячного терміну повідомлення товариства про вихід із товариства.

Як зазначалось раніше, учасники товариства реалізують свої корпоративні права через вищий орган -загальні збори учасників.

Рішення цього органу є актом корпоративного управління, який приймається у встановленому законом чи статутом порядку та відображається в протоколі загальних зборів товариства.

Протокол по своїй суті є технічним оформленням послідовності проведення зборів та формою фіксації рішень загальних зборів.

В матеріалах справи має місце протокол, який свідчить про проведення загальних зборів 17.09.2005р. Як вбачається з доданого до матеріалів справи протоколу за №14, на вказаних загальних зборах були присутні ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3.

Частиною 5 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачено право учасника товариства на оскарження до суду рішення загальних зборів.

Позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Янос -В" від 17.09.2005 року, а саме: про надання згоди на вихід із складу учасників ТОВ "Янос -В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про викуп часток учасників ОСОБА_5. та ОСОБА_3. товариством, про внесення змін до статутного фонду ТОВ "Янос-В" в зв'язку із вибуттям із складу ТОВ "Янос-В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про доручення учаснику товариства ОСОБА_6. здійснити державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Янос-В", як такі, що прийняті з порушенням порядку проведення загальних зборів учасників та за відсутності кворуму, чим порушено його корпоративні права та законні інтереси.

Підготовка та нотаріальне оформлення заяв про вихід зі складу Товариства вказаними особами пояснюються причинами, пов'язаними із статусом депутатів Державної думи РФ та м. Москви. ОСОБА_3. стверджує, що ні він, ні третя особа на боці позивача, ОСОБА_5., які в сукупності володіли часткою в розмірі 70,5% не мали фактично наміру виходити зі складу учасників товариства та не приймали участі у загальних зборах, які, як зафіксовано в протоколі №14 відбулися 17.09.2005р. За ствердженням позивача ОСОБА_6. оманним шляхом заволодів зазначеними заявами і 17.09.2005р. разом із ОСОБА_4. провів загальні збори учасників товариства на яких були виключені ОСОБА_3, та ОСОБА_5. із складу учасників.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

При цьому, ст. 33 ГПК покладає на сторін обов'язок доказування. Згідно вказаної норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно протоколу №14 загальних зборів учасників Товариства від 17.09.2008р. на порядок денний поставлено питання розгляду заяв учасників товариства ОСОБА_3. та ОСОБА_5. про їх вихід із складу учасників товариства від 05.09.2005р.

Пунктом 4.14 Статуту Товариства в редакції, що діяла на момент проведення зборів (т.1 а.с. 16 на звороті) передбачено, що учасник Товариства вважається таким, що вибув з Товариства з моменту прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно п.5.15.е) Статуту (т.1 а.с.17 на звороті) про проведення загальних зборів учасники Товариства повідомляються шляхом поштового повідомлення, в якому зазначається дата, час, місце проведення загальних зборів та порядок денний. Повідомлення повинно бути надіслано учасникам Товариства не пізніше 30 днів до дня скликання зборів.

Як вбачається із протоколу № 14 на загальних зборах від 05.09.2005р. розглядалися питання про вихід власників корпоративних прав з товариства, який регулюється спеціальними процедурами, наприклад, визначеними ст. 54 Закону (оплата вартості майна при виході учасника, тощо). Така процедура припинення права власності передбачає не тільки подання заяви про вихід зі складу, проведення загальних зборів відповідно до діючого законодавства, а й внесення змін до статуту та відповідного запису до державного реєстру.

Як було зазначено раніше, ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, що сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Разом з тим, до матеріалів справи не додано жодного доказу, який би свідчив про належне повідомлення позивача про дату та час проведення зборів, чим порушено ст. 43 Закону та вимоги Статуту Товариства, відсутні також докази наявності книги протоколів, яка має бути у будь-який час надана учасникам товариства, що передбачено ч.5 ст. 60 Закону.

В порушення вимог ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" до статутних документів та державного реєстру не вносились жодні зміни та не здійснена у передбачений Законом строк виплата частки вибувшим учасникам товариства.

Тобто, відсутні докази не тільки належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів 17.09.2005р., а й докази фактичного виконання рішень, прийнятих на спірних загальних зборах.

Відповідно до Статуту та ст. 62 Закону виконання рішень загальних зборів покладено на виконавчий орган - директора.

Матеріали справи містять письмові пояснення директора Товариства ОСОБА_7., надані господарському суду м. Севастополя (т.3 а.с.44), в яких директор Товариства заперечує проти факту проведення загальних зборів Учасників Товариства у встановленому законом та Статутом порядку. Із доданого документу слідує, що ані ОСОБА_5., ані ОСОБА_3, ані директор Товариства про проведення загальних зборів не повідомлялись. Відповідач та третя особа на стороні позивача ОСОБА_5. також підтверджують позицію позивача стосовно проведення загальних зборів 17.09.2005р.

Третіми особами ОСОБА_6. та ОСОБА_4., які підписали протокол загальних зборів від 17.09.2005р. за № 14 надано до матеріалів справи документи в якості доказів присутності на цих зборах ОСОБА_5. Разом з цим вказані документи не можуть бути беззаперечними та переконливими доказами, які підтверджують належне повідомлення ОСОБА_5. відповідно до п.5.15.е) Статуту та його безпосередню участь у голосуванні на цих зборах. При цьому, частки позивача та ОСОБА_5. на момент проведення загальних зборів в сукупності складають 70,5%. Одночасна відсутність на зборах цих осіб не дає можливості прийняття рішень з підстав відсутності кворуму.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про недоведеність з боку позивача неправомірності рішень, прийнятих на загальних зборах 17.09.2005р. з підстав порушення процедури проведення загальних зборів товариства та прийняття на них рішень за відсутності кворуму.

Таким чином, рішення загальними зборами Товариства про вихід учасників зі складу Товариства в межах діючого законодавства та вимог самого Статуту Товариства (п.4.14) не прийнято, перероз поділ часток у статутному фонді не здійснено, відповідні зміни до статутних документів не внесено.

За таких обставин, громадяни ОСОБА_5. та ОСОБА_3. залишались учасниками Товариства та володіли корпоративними правами з кількістю голосів пропорційно розміру їх частки у статутному фонді (п.5.3 Статуту).

Вказане підтверджено їх участю в подальшому в загальних зборах Товариства.

Так, 25.11.2006р. відбулись загальні збори учасників товариства, на яких в якості учасників товариства були ОСОБА_5. та ОСОБА_3. (по довіреності представляв інтереси ОСОБА_1.). До порядку денного були включенні питання: про підвищення заробітної плати працівників товариства, про видачу учасникам товариства нотаріально засвідчених копій статуту та інших документів та про видачу учасникам товариства свідоцтв про внесення ними долі в статутний фонд.

Протокол загальних зборів підписаний учасниками товариства, в тому числі ОСОБА_5. та ОСОБА_1. (від імені ОСОБА_3, по довіреності). Зазначені особи приймали участь в голосуванні при прийняття рішень, в тому числі стосовно рішення про видачу директором товариства ОСОБА_7. кожному із учасників свідоцтва про внесення долі в статутний фонд до 01.01.2007р.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому відбулись загальні збори 27.01.2007р. протокол № 14, на яких також були присутні ОСОБА_5. та ОСОБА_3. (в особі ОСОБА_1. -представник) в якості учасників товариства, 31.03.2007р. (протокол №15), які проведені ОСОБА_5 та ОСОБА_3. (в особі представника ОСОБА_1). 26.05.2007р. (протокол №18), які були проведені в якості учасників товариства ОСОБА_5. та ОСОБА_3. (представник ОСОБА_1), на якому було прийняте рішення про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_6. та ОСОБА_4.

22.12.2006р. представник ОСОБА_3 ОСОБА_1. уклав договір дарування частки ОСОБА_3. у статутному фонді, згідно якого ОСОБА_3 передав безоплатно у власність ОСОБА_5 частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В", що становить 35% і відповідно до п.9 зазначеного договору з моменту укладення договору до обдаровуваного (ОСОБА_5.) перейшли усі права учасника товариства, передбачені Статутом.

Заявою від 27.02.2007р., яка нотаріально посвідчена, ОСОБА_3 повідомив ТОВ "Янос-В", що відповідно до договору дарування від 29.12.2006р. його доля в статутному капіталі товариства у розмірі 35% передана ОСОБА_5., а долю у розмірі 0,25% він безоплатно передає в розпорядження ТОВ "Янос-В" і виходить із складу учасників товариства.

03.05.2007р. відбулися загальні збори, на яких прийнято рішення про звільнення директора ТОВ "Янос-В" ОСОБА_7. та призначення директором товариства ОСОБА_4.

Позивач просить визнати недійсними рішення, прийняті на цих зборах, оскільки він, як учасник товариства був позбавлений можливості реалізації своїх корпоративних прав шляхом прийняття участі у загальних зборах та управлінні Товариством. Законом України № 483-V (483-16) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Зазначеним законом також визначено поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГКУ корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону.

Як зазначалось раніше, пунктом 4.14 Статуту Товариства в редакції 2004 року і залишалась без змін на момент проведення зборів 03.05.2007р. (т.1 а.с. 16 на звороті) передбачено, що учасник Товариства вважається таким, що вибув з Товариства з моменту прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства.

При цьому відсутні докази належного прийняття рішення про вихід учасників Товариства ОСОБА_5. та ОСОБА_3. зі складу учасників Товариства, подальшого перерозподілу часток у статутному фонді, внесення змін до статутних документів.

Згідно статуту в редакції 2004 року, що діяла на день проведення зборів 03.05.2007р. вклади учасників у статутному капіталі товариства були розподілені наступним чином: ОСОБА_6. -15%, ОСОБА_4-14,5%, ОСОБА_5. -35,25%, ОСОБА_3.-35,25%. ( з п.4.1 Статуту).

Згідно доданого до матеріалів справи протоколу загальних зборів від 03.05.2007р. присутніми на зборах були ОСОБА_6. та ОСОБА_4., що володіють частками у статутному фонді в розмірі 50% кожний. Вказане свідчить про перерозподіл часток та внесення відповідних змін згідно ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" в установчі документи товариства та до державного реєстру. Це має суттєве значення, оскільки впливає на результати голосування.

Проте, докази такого розподілу часток у статутному фонді товариства між учасниками Товариства та докази відповідної реєстрації на момент проведення загальних зборів 03.05.2007р.в матеріалах справи відсутні. Станом на03.05.2007 року діючим був Статут Товариства в редакції 2004 року.

При цьому, матеріали справи не містять також будь-яких доказів належного повідомлення позивача ОСОБА_3. та третьої особи ОСОБА_5. про дату та час проведення зборів, які згідно діючого Статуту мали в сукупності значну частку у статутному фонді Товариства ( 70,5%).

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимог позивача щодо визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах учасників товариства, які оформлені протоколом від 03.05.2007р. з підстав порушення порядку скликання загальних зборів та відсутності кворуму для прийняття будь-яких рішень..

Вирішуючи питання про визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах 17.09.2005р. та 03.05.2007р., місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що позов заявлено в інтересах третьої особи ОСОБА_5. та має місце трудовий спір (рішення загальних зборів 03.05.2007р.).

Відповідно до п.4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, порушення його прав та законних інтересів полягає у позбавленні останнього його корпоративних прав, зокрема, права на участь в управлінні Товариством.

Крім того, позивач не є посадовою особою і його вимоги не грунтуються на відновленні порушених трудових прав.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить суд не змінюючи резолютивну частину рішення, змінити його мотивувальну частину та виключити з неї окремі частини.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

Враховуючи те, що рішення місцевого господарського суду скасовано не в окремих його частинах, як того просить заявник апеляційної скарги, а в повному обсязі, включаючи і його резолютивну частину, вимоги заявника апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Москва на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2008р. по справі № 31/51пн - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Севастополь на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2008р. по справі № 31/51пн -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2008р. по справі № 31/51пн - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3, м. Москва до товариства з обмеженою відповідальністю "Янос-В", м. Донецьк за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_6, м. Севастополь, ОСОБА_4, м. Севастополь та ОСОБА_5, м. Москва про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Янос -В" від 17.09.2005р., а саме: про надання згоди на вихід зі складу учасників ТОВ "Янос -В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про викуп часток учасників ОСОБА_5. та ОСОБА_3. товариством, про внесення змін до статутного фонду ТОВ "Янос-В" в зв'язку із вибуттям зі складу ТОВ "Янос-В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про доручення учаснику товариства ОСОБА_6. здійснити державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Янос-В", а також рішень загальних зборів учасників ТОВ "Янос-В" від 03.05.2007р. про звільнення директора ТОВ "Янос-В" ОСОБА_7. та призначення директором товариства ОСОБА_4. - задовольнити.

Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Янос-В" від 17.09.2005р., а саме: про надання згоди на вихід зі складу учасників ТОВ "Янос -В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про викуп часток учасників ОСОБА_5. та ОСОБА_3. товариством, про внесення змін до статутного фонду ТОВ "Янос-В" в зв'язку із вибуттям зі складу ТОВ "Янос-В" ОСОБА_5. та ОСОБА_3., про доручення учаснику товариства ОСОБА_6. здійснити державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Янос-В".