ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.08.08 Справа №4/225-пд-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs2509760) )
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі: при секретарі: Акімова Тетяна Миколаївназа участю: від позивача: Доценко К.С., довіреність № б/н від 18.02.2008 року; Фалькон Д.В. довіреність № б/н від 26.05.2008 року;
від відповідача: не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, м.Херсонна рішення господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. у справі № 4/225-ПД-08
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", смт. Лазурне Скадовського району Херсонської областідо
відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, м.Херсонпро визнання права на оренду майна та спонукання до виконання договору Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1545 від 18.08.2008 року справа № 4/225-ПД-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М., суддів – Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.
Колегія суддів прийняла справу до провадження. Колегія суддів вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача, оскільки у попередньому засіданні був присутній його уповноважений представник надавав всі необхідні пояснення та у матеріалах справи достатнього документів для цього. За згодою присутніх представників позивача, у судовому засіданні 19.08.2008 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволені частково, визнано за позивачем право на користування орендованим майном – цілісним майновим комплексом спортивно-оздоровчого табору "Славутич", на підставі договору оренди державного майна №148-23-065 від 14.03.2003року, який є продовженим на строк до 01.03.2013року. В частині спонукання відповідача до належного виконання умов вказаного вище договору провадження припинено.
Рішення господарського суду мотивоване положеннями та умовами укладеного договору оренди. У рішенні господарський суд посилається на те, що відповідно до умов договору, у разі якщо за один місяць до закінчення строку дії договору, тобто до 01.02.2008 року, від сторін не надійдуть заяви про припинення чи зміну його умов, договір вважається продовжений на той самий термін, і на тих самих умовах, які були ним передбачені. Судом першої інстанції встановлено, що позивач належним чином виконував умови договору оренди та від відповідача не надходило заяв про розірвання або зміну договору оренди. Не погоджуючись з рішенням господарського суду відповідач-Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині визнання за ТОВ "Славутич" права на користування орендованим майном – цілісним майновим комплексом спортивно-оздоровчого табору "Славутич" на умовах договору оренди від 14.03.2003 року.
При цьому зазначає, що позивачеві у справі направлений лист від 25.02.2008 року №03-615 про припинення договору оренди та необхідності повернення орендованого майна.
Вказаний лист отриманий уповноваженим представником позивача особисто, про що свідчить підпис у журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Також відповідач звертає увагу на те, що орган, уповноважений управляти державним майном, у даному випадку Міністерство освіти та науки України, не надавало згоди на продовження договору оренди від 14.03.2003 року. Повноважний представник присутній у судовому засіданні 22.07.2008 року підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, наполягає на скасуванні оскаржуваного судового акту. У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його повноважні представники у судовому засіданні підтримують рішення господарського суду. Зазначають, що позивач не отримував від відповідача жодного листа або повідомлення про небажання продовжувати договору оренди. Зазначають, що договір оренди з боку позивача виконувався належним чином, будь-яких порушень умов договору з боку позивача не допускалось. Просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
14 березня 2003 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (відповідач по справі, орендодавець за договором) та ТОВ "Славутич" (позивач за даною справою, орендар за договором) укладено договір оренди державного майна №148-23-065.
Згідно з цим договором в користування позивача на правах оренди відповідач передав державне майно-цілісний майновий комплекс спортивно-оздоровчого табору "Славутич", який розташований в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, що підтверджується актом прийому-передачі від 14.03.2003 року.
Визнання права на оренду та спонукання до виконання договору оренди було предметом розгляду у суді першої інстанції. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню на підставі наступного: У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 договору встановлено з 15.03.2003 року до 01.03.2008 року.
Відповідно до вимог частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення та погодити на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) є спеціальним в подібних правовідносинах, а відтак, положення саме цього закону повинні застосовуватись у разі наявності між сторонами спірних ситуацій. Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Разом з цим із змісту пункту 10.5 договору вбачається узгодження, всупереч положенням статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", сторонами, при укладенні договору, порядку продовження терміну договору, а саме - в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за один місяць до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. До відносин оренди, також, застосовуються норми Цивільного кодексу України (435-15) . За загальним правилом строк договору найму (оренди) визначається сторонами у договорі. Закінчення строку договору є підставою для його припинення.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлений виняток із загального правила. Так, у разі продовження користування наймачем (орендарем) майном після закінчення строку договору без повторного його укладення, за відсутності заперечень сторін протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Регіональним відділенням ФДМ України по Херсонській області, направлено на адресу ТОВ "Славутич" лист від 25.02.2008 року № 03-615 про припинення договору оренди та необхідність повернення майна. Вказаний лист відповідач отримав на руки, про що свідчить підпис у журналі реєстрації вихідної кореспонденції регіонального відділення ФДМ України по Херсонській області (а.с. 61, т.1). 28.02.2008 на адресу ТОВ "Славутич" направлено листа № 03-659 з повідомленням про вручення, що підтверджує факт отримання відповідачем вказаного листа (а.с.16, 63).
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) від 25.05.2000 р. підкреслюється, що частиною 2 ст. 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. Крім того, орган, уповноважений управляти державним майном, а саме Міністерство освіти та науки України не надавало згоди на продовження договору оренди від 14.03.2008 року № 148-23-065, про що свідчить лист Міністерства освіти та науки України від 19.12.2007 року № 01-1/537, тобто ТОВ "Славутич" було відомо ще в грудні 2007 року про відмову органу управління від продовження вказаного договору оренди (а.с.71).
Колегія суддів на не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги, що поштові повідомлення отримала не уповноважена особа, оскільки наявний договір з поштою, згідно якого отримувати кореспонденцію на пошті має право лише уповноважена на це особа за довіреністю, оскільки цей договір стосується отримання кореспонденції на пошті, вищезазначені поштові повідомлення отримав представниками позивача безпосередньо за місцезнаходженням ТОВ "Славутич". Колегія суддів наголошує, що наявність листування з приводу закінчення-продовження орендних відносин між сторонами засвідчує, що позивач знав про наміри орендодавця припинити дію договору в зв'язку з терміном його закінчення.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України передбачено що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Як свідчать матеріали справи, спірне приміщення належить до державного майна. Особливості передачі в оренду державного майна передбачені законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .
Пунктом 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідачем своєчасно, з урахуванням положень вищезазначеного Закону направлено повідомлення про припинення спірного договору оренди, тому відповідно до ст. 291 ГК України договір оренди від 14.03.2003 року є припиненим. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, рішення господарського суду підлягає скасуванню.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обґрунтовуючи власну думку з приводу спірних правовідносин, внаслідок відмови позивача від частини позову (а.с. 83), суд першої інстанції неправомірно припинив провадження в цій частині, на підставі п.1-1 статті 80 ГПК України. У разі відмови позивача від позову (частини позовних вимог), суд повинен застосовувати п. 4 статі 80 ГПК України (1798-12) .
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. у справі № 4/225-ПД-08 – задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 27.05.2008р. у справі № 4/225-ПД-08 – скасувати та прийняти нове рішення наступного змісту: "У задоволенні позовних вимог відмовити".