200/602/21-а Про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження особою атестації за результатами складання іспиту, скасувати наказ про звільнення особи з посади в місцевій прокуратурі, поновити особу на посаді, та стягнення з Офісу генерального прокурора на користь особи середній заробіток за час вимушеного прогулу - 29.06.2023 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, прийняте в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В.

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 16 від 23 листопада 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;

- допустити ОСОБА_1, який 28 жовтня 2020 року успішно пройшов тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1908-к від 29 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року;

- поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора Нікольського відділу Маріупольскої окружної прокуратури Донецької області з 30 грудня 2020 року або на рівнозначній (рівноцінній) посаді, яку він займав станом на 29 грудня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;

- стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року по 31 травня 2021 року в розмірі 104 764,39 грн (з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що 28.10.2020 він проходив тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. За результатами тестування він набрав 69 балів, що є менше прохідного балу, у зв`язку із поганим самопочуттям (високий тиск, запаморочення та температуру на момент здачі тесту) та фізичним і психологічним навантаженням (перебування 16 годин в дорозі перед початком тестів), поряд з цим, під час проходження вказаного іспиту відмічалися технічні неполадки, зависання комп`ютерної техніки, у зв`язку з чим позивачем були направлені заяви про надання можливості для перездачі тестування.

3. Крім того позивач акцентував увагу на те, що питання у тестуванні були складені неоднозначно та некоректно. З цього приводу позивач неодноразово направляв заяви до другої кадрової комісії з проханням зарахування одного балу та винесення рішення щодо успішного проходження атестації.

4. Також позивач вказував на те, що в оскаржуваному наказі підставою для звільнення із займаної посади стало посилання на пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" без конкретизації підстав звільнення. Зазначав, що Донецька обласна прокуратура як юридична особа ніколи не реорганізовувалася та не ліквідовувалася, що відповідно унеможливлює його звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

5. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 16 від 23 листопада 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1908-к від 29 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області з 30 грудня 2020 року; стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року по 09 серпня 2021 строку в розмірі 153 586 гривень 63 копійки (сума без відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів). В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення кадрової комісії не може вважатись обґрунтованим, оскільки не містить усіх обставин, які мали значення для прийняття рішення. У рішенні кадрової комісії вказана лише кількість отриманих за результатами іспиту балів, а тому встановити його обґрунтованість, виходячи лише з цієї обставини, неможливо.

7. Крім того, суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази щодо врахування та розгляду комісією заяви позивача від 27.11.2020 щодо перегляду результату тестування та зарахування 1 балу як правильної відповіді та прийняття рішення про успішне проходження першого етапу атестації по суті та надання оцінки її доводам. Нерозгляд кадровою комісією поданої позивачем заяви по суті свідчить про допущення протиправної бездіяльності, що призвело до прийняття щодо позивача передчасного рішення про неуспішне проходження атестації, а в наслідок цього і про звільнення із займаної посади.

8. При цьому суди, здійснивши семантичний аналіз тестового питання № 299, дійшли висновку про те, що вказане питання або відповідь на нього були складені з помилкою.

9. Суди дійшли висновку, що рішення другої кадрової комісії від 23.11.2020 № 16 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" є протиправним та підлягає скасуванню.

10. Оцінюючи правомірність прийняття наказу про звільнення суд першої інстанції виходив з відсутності ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" без зазначення конкретної підстави для звільнення породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

11. З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку про неправомірність наказу про звільнення з органу прокуратури, наявність підстав для поновлення позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

12. Суд апеляційної інстанції погодився із рішенням суду першої інстанції про скасування оскаржуваного наказу про звільнення у зв`язку із тим, що задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 16 від 23.11.2020 про неуспішне проходження атестації позивачем є самостійною підставою для задоволення інших похідних позовних вимог.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, Офіс Генерального прокурора посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

15. Офісом Генерального прокурора зазначено про помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20) , викладених у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2021 року та 24 вересня 2021 року у справі № 160/6204/20, № 200/5038/20-а, № 160/6596/20, № 140/3790/19, № 280/4314/20.

ІV. Позиція інших учасників справи

16. Позивач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., від 21 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року.

18. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

19. Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року підготовчі дії по справі 200/602/21-а, яка витребувана з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду, закінчено; відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про участь у судовому засіданні; справу, отриману в електронній формі, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 29 червня 2023 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

20. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 наказом Генеральної прокуратури України від 04 жовтня 2019 року № 215-к призначено на посаду прокурора Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області з 08 жовтня 2019 року.

21. 08.10.2020 позивачем подано Генеральному прокурору заяву встановленого зразка про переведення позивача на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

22. За наслідками складання іспиту 28.10.2020 у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) позивач відповідно до додатку 2 до протоколу № 5 другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 28.10.2020 набрав 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70 балів), і його не допущено до проходження наступного етапу атестації.

23. Вказані результати зафіксовані у відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідності здійснювати повноваження прокурора. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури і порядку складання іспиту відсутні.

24. 13 листопада 2020 року позивач звернувся до голови другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою, в якій просив надати засвідчені копії документів щодо результатів проходження ним 28.10.2020 атестації.

25. 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав голові другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяву, в якій зазначав про те, що через нестабільну роботу комп`ютерної техніки та технічні збої, погане самопочуття не зміг належним чином скласти тест та набрати необхідний бал. У зв`язку з цим, позивач просив надати йому можливість здати іспит повторно.

26. Згідно з протоколом від 23.11.2020 № 15, другою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) відповідно до пунктів 13, 17 розділу II Закону № 113-IX (113-20) , пунктів 6 та 8 розділу І, пунктів 4, 5 розділу II Порядку № 221 прийнято рішення від 23.11.2020 № 16 про неуспішне проходження позивачем атестації.

27. Протоколом другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 26.11.2020 року № 16 задоволено звернення позивача та вирішено надати звіт про деталі іспиту.

28. 27 листопада 2020 року позивач звернувся до голови другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою, в якій зазначав про те, що 26 листопада 2020 року він отримав від кадрової комісії відповідь на свою заяву та перелік згенерованих відповідай. Так, у 3 блоці на питанні № 299 позивачем під час тестування була надана правильна відповідь, однак відповідачем така відповідь була зарахована, як помилкова, у зв`язку з чим позивач просив переглянути його результат тестування та зарахувати 1 бал, як правильну відповідь та прийняти рішення щодо успішного складання тестування.

29. 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслав заяву на адресу Офісу Генерального прокурора, в якій також просив зарахувати 1 бал, як правильну відповідь та прийняти рішення щодо успішного складання тестування.

30. Відповідно до наказу керівника Донецької обласної прокуратури від 29 грудня 2020 року № 1908-к позивача звільнено з посади прокурора Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

31. Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідачів, посилаючись на їх неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

32. Конституція України (254к/96-ВР) .

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) )

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Законом № 1697-VII (1697-18) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

35. Законом № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20) (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII (1697-18) були внесені зміни.

Статтею 14 Закону № 1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ (113-20) передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.

Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ (113-20) .

У тексті Закону № 1697-VII (1697-18) слова Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури замінено відповідно словами Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури .

Згідно з пунктами 6, 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ (113-20) з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ (113-20) установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з пунктом 11 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX (113-20) атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 14 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX (113-20) графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

В силу приписів пп. 2 п. 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ (113-20) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

36. На виконання вимог Закону №113-IX (113-20) , наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі -Порядок №221).

За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX (113-20) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункт 3 розділу IІ Порядку № 221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів (пункт 4 розділу IІ Порядку № 221).

Пунктом 5 розділу IІ Порядку № 221 визначено, що прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Пунктом 6 розділу V Порядку № 221 визначено, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

39. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

40. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), у зв`язку з неуспішним проходженням прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (1 етап).

41. При цьому, одним із ключових у цій справі є питання щодо правильного розуміння сутності нормативного врегулювання підстав звільнення прокурорів з посади прокурора, що міститься в пункті 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX (113-20) , а саме: чи обов`язковою для звільнення прокурора в разі неуспішного проходження ним атестації є ще й одна з таких підстав, як ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частини першої статті 51 № 1697-VII).

42. За подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання у постановах від 21 вересня 2021 року у справах № 160/6204/20 та № 200/5038/20-а, а також у постановах від 29 вересня 2021 року у справі № 440/2682/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 540/1456/20 уже висловив правовий висновок, який полягає у наступному.

43. У вказаних справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що у пункті 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ (113-20) вказівку на пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, як на підставу для звільнення прокурора, необхідно застосовувати до спірних правовідносин у випадках, які визначені нормами спеціального Закону № 113-ІХ (113-20) , що передбачають умови проведення атестації (а саме три етапи, визначені пунктом 6 розділу І Порядку № 221 відповідно до Закону № 113-ІХ (113-20) ).

44. Крім того, у наведених справах Верховний Суд зазначив, що аналіз положень абзацу першого пункту 19 Закону № 113-IX (113-20) дає підстави для висновку про те, що підставою для звільнення прокурора є настання однієї з підстав, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 цього розділу, зокрема й неуспішне проходження атестації; і Закон не вимагає додаткової підстави для звільнення.

45. Аналогічні висновки щодо застосування положень пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII у зіставленні з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IХ (113-20) були також висловлені Верховним Судом у справах № 640/24727/19, № 160/5745/20, № 640/1208/20, № 640/25705/19, № 420/4777/20, № 160/6596/20, № 280/4314/20, і колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

46. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав про те, що ні ліквідація, ні реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, в спірних правовідносинах не мали місце.

47. Поряд із цим Суд зазначає, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, у даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури, а не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів. Тобто звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII є нормативною підставою, а фактологічною - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем.

48. З огляду на наведені обставини, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що відповідачем обґрунтовано визначено звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX (113-20) .

49. За таких умов можна констатувати неправильне тлумачення судом норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а саме пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII у зіставленні з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IХ (113-20) .

50. З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду щодо застосування положень пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII у зіставленні з пунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-IХ (113-20) , колегія суддів Верховного Суду у вимірі встановлених обставин цієї справи і порушених відповідачем у касаційній скарзі питань зазначає, що оскільки позивач за результатами складення іспиту набрав 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим його не було допущено до наступних етапів атестації, то наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1908-к від 29 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29 грудня 2020 року, виданий на підставі рішення другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 16 від 23 листопада 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 є правомірним.

51. Щодо висновків судів першої та апеляційної інстанцій про невмотивованість рішення другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

52. Наказом Генерального прокурора від 29 жовтня 2019 року № 254 затверджено Зразок тестових питань та правила складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Так, відповідно до правил складання іспиту після завершення часу на іспит прокурору необхідно дочекатися, поки член робочої групи зафіксує у відомості результат, після чого посвідчити результат своїм підписом. У разі дострокового завершення тестування необхідно підняти руку та дочекатися представника робочої групи, який зафіксує у відомості результат, після чого посвідчити результат своїм підписом. Кількість балів, отриманих за результатами іспиту на загальні здібності та навички, вираховується як середній арифметичний бал за результатами обох блоків.

53. Таким чином, відомість є документом у якому фіксується результат складання іспиту, вона посвідчується підписами прокурора та члена робочої групи, є достатнім та належним доказом отриманого прокурором результату тестування.

54. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23 червня 2022 у справі № 500/1293/20 та від 28 липня 2022 року у справі № 620/4551/20.

55. Ураховуючи, що перший етап тестування проходив в формі анонімного тестування автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки, що виключає будь-яке стороннє втручання в роботу системи тестування, то відсутні сумніви у дійсності отриманих позивачем балів, які зафіксовані у відомості.

56. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що з уваги на існуючу і сталу правозастосовну практику суду касаційної інстанції у цій категорії спорів, у контексті цієї справи, для правильного її вирішення значення має тільки кількість балів, які по завершенню іспиту (першого/другого етапу (в значенні пункту 6 розділу І Порядку № 221) набрав прокурор. Аналіз чи ревізія тестових питань і відповідей на них не охоплюється предметом доказування у таких справах.

57. Суди встановили, що до ухвалення другою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) спірного рішення позивач, не погоджуючись із результатом іспиту, вказуючи на те, що під час проходження іспиту відмічалися неодноразові технічні збої в роботі комп`ютерної техніки та погане самопочуття, подав заяву, у якій просив комісію надати йому можливість повторно пройти іспит.

58. Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

59. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 221 у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

60. Згідно з установленими у цій справі обставинами, тестування позивачем було завершено, зауваження у відомості відсутні, під час проведення тестування жодних заяв до комісії позивач не подавав і фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації та завершив тестування.

61. Твердження позивача про погане самопочуття під час проходження ним тестування, що вплинуло на результат тестування та некоректність питань у тестах, є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказами, а звернення з відповідною заявою до кадрової комісії після проходження атестації фактично свідчить про намагання спростувати отриманий негативний результат.

62. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21 вересня 2021 року у справах № 200/5038/20-а та № 160/6204/20, від 24 вересня 2021 року у справі № 160/6596/20, від 10 листопада 2021 року у справі № 160/6065/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 340/1673/20, від 25 листопада 2021 року у справі № 160/5745/20, від 25 січня 2022 року у справі № 160/6238/20, від 15 лютого 2022 року у справі № 480/3785/20 висловив правову позицію, відповідно до якої у разі об`єктивної наявності технічних проблем або поганого самопочуття під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, і просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день.

63. Між тим, позивач таких дій не вчинив, а навпаки, завершив тестування без висловлення зауважень, тим самим оцінивши свій стан здоров`я, як такий, що дає йому можливість скласти іспит, і фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації та завершив тестування.

64. Також колегія суддів Верховного Суду має зазначити, що за правилами пункту 5 розділу ІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

65. Отож, недостатня кількість балів (на цьому етапі) є достатньою підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації. Аналогічну думку за подібних фактичних обставин справи раніше висловив Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 440/2682/20.

66. Ураховуючи законодавче регулювання розглянутого питання у сукупності з установленими судами обставинами цієї справи, а також наведену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів уважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість рішення другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 16 від 23 листопада 2020 року про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .

67. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо не врахування при прийнятті оскаржуваного рішення другою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяви позивача від 27 листопада 2020 року, оскільки вказана заява була подана позивачем до відповідача вже після прийняття кадровою комісією рішення від 23 листопада 2020 року.

68. Таким чином, оскаржувані позивачем акти індивідуальної дії відповідають вимогам закону, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для їх скасування відсутні. Наведені висновки свідчать, про помилковість висновків судів попередніх інстанції щодо задоволення позовних вимог у цій частині.

69. Відповідно, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки є похідними.

70. Згідно з частинами першою - третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

71. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

72. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

73. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

74. За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та в порядку статті 351 КАС України ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 200/602/21-а скасувати.

3. Ухвалити у справі № 200/602/21-а нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.