340/1856/20 Про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження особою атестації за результатами складання іспиту, скасувати наказ про звільнення особи з посади в обласній прокуратурі, поновити особу на посаді, та стягнення з Офісу генерального прокурора на користь особи середній заробіток за час вимушеного прогулу - 18.10.2022 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, прийняте в складі головуючого судді Черниш О.А., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Божко Л.А., суддів Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 347 від 9 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора", прийняте кадровою комісією № 2 (далі - Кадрова комісія);

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Кіровоградської області № 97к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури України;

- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що підставою для звільнення за пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" є ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, скорочення штату в органі, в якому прокурор обіймає посаду, проте, на дату прийняття спірного наказу реорганізації чи ліквідації Прокуратури Кіровоградської області або скорочення кількості, не відбувалось, що на думку позивача, свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

3. Також позивач наполягав на протиправності рішення Кадрової комісії як такого, що прийняте без урахування його скарги від 05.03.2020, яка стосувалася процедури проведення атестації.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 347 від 9 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки".

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Кіровоградської області № 97-к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року.

Поновлено ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури, з 1 травня 2020 року.

Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2020 року до 6 січня 2021 року у розмірі 185095, 53 грн.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірне рішення № 347 від 09.04.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації є протиправним, оскільки воно ухвалене Кадровою комісією, як неуповноваженим органом, без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття та без врахування права особи на участь у процесі його прийняття. Крім того, наказ № 97к від 29.04.2020, яким звільнено ОСОБА_1, прийнятий за відсутності реорганізації/ліквідації органу прокуратури чи скорочення штатів Прокуратури Кіровоградської області, а тому є протиправним.

6. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про поновлення позивача в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг

7. Не погоджуючись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Офіс Генерального прокурора та Кіровоградська обласна прокуратура подали касаційні скарги, в яких просять скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

8. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження, відповідачі посилаються на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

9. Скаржниками зазначено про те, що при винесенні рішення судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 235 КЗпП України про поновлення працівника на попередній роботі, а не у новоствореному органі, викладений у інших справах, зокрема, у справі № 811/952/15.

ІV. Позиція інших учасників справи.

10. Позивач надав до суду відзив на касаційні скарги, в якому просить суд касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А. від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року.

12. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А. від 18 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року.

13. Касаційні провадження відкриті на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку із неврахуванням судами правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 235 КЗпП України про поновлення працівника на попередній роботі, викладеного у справі № 811/952/15.

14. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 11 жовтня 2022 року.

15. У зв`язку із перебуванням судді Данилевич Н.А., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному у період з 11 жовтня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, ця постанова прийнята колегією суддів 18 жовтня 2022 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 з 06.09.2007 працював на різних посадах в органах прокуратури. З 19.11.2019 позивач займав посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області.

17. У жовтні 2019 року на підставі пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 (113-20) ОСОБА_1 подав Генеральному прокурору заяву від 09.10.2019 про переведення його на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

18. За результатами складеного іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що відбувся згідно графіку 05.03.2020, ОСОБА_1 набрав 71 бал, що зафіксовано у відомості про результати тестування.

19. Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні, оформленому протоколом №2 від 05.03.2020, ухвалено рішення № 3 від 05.03.2020 "Про допуск прокурорів до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навичкам з використанням комп`ютерної техніки", яким зокрема ОСОБА_1 допущено до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.

20. Того ж дня, а саме 05.03.2020, ОСОБА_1 складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки та набрав за вербальний блок 84 бали, за абстрактно-логічний блок 98 балів, а середній арифметичний бал склав 91, що зафіксовано у відомості про результати тестування.

21. Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні, оформленому протоколом № 2 від 05.03.2020, сформовано список осіб, які 5 березня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, набравши менше 93 балів. Позивача включено до цього списку у І групі під номером 26 (додаток 7 до протоколу №2 від 05.03.2020).

22. Не погоджуючись із результатами іспиту, позивач 05.03.2020 подав голові Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур скаргу, в якій просив надати йому можливість повторно пройти тестування, посилаючись на те, що у під час іспиту він погано себе почував, а комп`ютер працював некоректно, із затримками, що скорочувало час на вирішення питань тесту та вплинуло на результат іспиту.

23. На засіданні Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, оформленому протоколом № 5 від 09.04.2020, розглядалося питання ухвалення рішень про неуспішне проходження атестації прокурорами, які за результатами тестування на загальні здібності та навички набрали менше 93 балів. До переліку осіб, які 3 і 5 березня не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички і набрали менше 93 балів, включено ОСОБА_1 (додаток 2 до протоколу № 5 від 09.04.2020).

24. За наслідками розгляду цього питання Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено рішення № 347 від 09.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки" про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.

25. На підставі вказаного рішення прокурор Кіровоградської області, керуючись статтею 11 Закону України "Про прокуратуру", підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20) , видав наказ № 97-к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020.

26. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

27. Конституція України (254к/96-ВР) .

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) )

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

29. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року№ 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII (1697-18) ) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Законом № 1697-VII (1697-18) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

30. Законом № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20) (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII (1697-18) були внесені зміни.

Статтею 14 Закону № 1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ (113-20) передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.

Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України Про прокуратуру кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ (113-20) .

У тексті Закону № 1697-VII (1697-18) слова Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури замінено відповідно словами Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури .

Згідно з пунктами 6, 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ (113-20) з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру . Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ (113-20) установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з пунктом 11 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX (113-20) атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 14 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX (113-20) графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

31. Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

34. Касаційне провадження у цій справі відкрито в межах доводів Офісу Генерального прокурора і Кіровоградської обласної прокуратури щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій статті 235 КЗпП України у спірних правовідносинах у частині визначення органу, в якому має бути поновлено прокурора, звільненого за відсутності законних підстав.

35. Отже, судові рішення підлягають касаційному перегляду виключно у зазначеній частині.

36. Верховний Суд наголошує, що звільнення прокурорів врегульовано спеціальним законодавством, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість його застосування прямо передбачено у спеціальному законі.

37. Ураховуючи, що Законом № 113-ІХ (113-20) не врегульовано питання щодо поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тому застосуванню підлягають норми трудового законодавства.

38. Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій обираючи спосіб захисту порушеного права позивача шляхом поновлення ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури, не врахували приписів частини першої статті 235 КЗпП України, відповідно до якої у разі незаконного звільнення працівника, він повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

39. Ураховуючи приписи частини першої статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

40. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

41. Повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією відповідача і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатись у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

42. Отже, позивач повинен бути поновлений на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадження Прокуратури Кіровоградської області.

43. Поновлення позивача на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення. Крім того, такий спосіб захисту порушеного права позивача може викликати новий спір з приводу визначення "рівнозначної" посади та відповідного структурного підрозділу, де така посада передбачена.

44. Таким чином, аргументи касаційних скарг щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів частини першої статті 235 КЗпП України є обґрунтованими.

45. Вказана правова позиція неодноразово була викладена в постановах Верховного Суду, зокрема в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 811/952/15, в постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 804/19245/14, в постанові від 06 грудня 2021 року у справі № 280/6512/20, в постанові від 30 червня 2022 року у справі №160/4983/21.

46. Оскільки під час вирішення даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не застосували практику Верховного Суду, аргументи скаржників про неправильне застосування цими судами положень статті 235 КЗпП України у вимірі спірних правовідносин знайшли своє підтвердження.

47. Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про поновлення ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді, яка є рівнозначною посаді, яку позивач обіймав станом на день звільнення у Прокуратурі Кіровогранської області, не ґрунтуються на правильному застосуванні частини першої статті 235 КЗпП України, що в силу частини четвертої статті 351 КАС України є підставою для зміни судових рішень у відповідній частині шляхом поновлення позивача на попередній роботі, якою є посада прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області.

48. В іншій частині судові рішення не були предметом касаційного перегляду, тому колегія суддів не надає оцінки іншим висновкам судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359, 375 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року в оскаржуваній частині змінити, виклавши пункт четвертий його резолютивної частини у такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Прокуратури Кіровоградської області з 01 травня 2020 року".

3. Змінити мотивувальну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у вказаній частині з урахуванням висновків, наведених у цій постанові Верховного Суду.