ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 440/1810/19
адміністративне провадження № К/9901/2058/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №440/1810/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року (суд у складі судді Бойка С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Зеленського В.В., суддів: Чалого І.С., П`янової Я.В.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п)
, наказу Міністерства внутрішніх справ України №138 від 17.02.2017 "Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України " (z0348-17)
Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських", постанови Кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 (947-2015-п)
"Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 №268 (268-2006-п)
" та довідки про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 №4/1865, яка надійшла до головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області від Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області для перерахунку пенсії на ОСОБА_1 із застосуванням 80% розміру грошового забезпечення;
1.2. зобов`язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п)
, наказу Міністерства внутрішніх справ України №138 від 17.02.2017 "Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України " (z0348-17)
Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських", постанови кабінету Міністрів України №947 від 18.11.2015 (947-2015-п)
"Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 №268 (268-2006-п)
" та довідки про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 №4/1865, яка надійшла до головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області від Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області для перерахунку пенсії на ОСОБА_1, із застосуванням 80% розміру грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року без врахування постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 (103-2018-п)
"Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб;
1.3. стягнути грошові кошти перерахованої пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 року №4/1865 із застосуванням 80% розміру грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум;
1.4. зобов`язати в подальшому застосувати 80% розміру грошового забезпечення при всіх наступних перерахунках та виплаті ОСОБА_1 пенсії;
1.5. зобов`язати продовжити з 01 січня 2016 року нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 1078 зі змінами та доповненнями;
1.6. встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не проводить перерахунку пенсії позивачу у відповідності до рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі №816/49/19, від 11 вересня 2018 року у справі №1640/2565/18 та від 16 листопада 2018 року у справі 440/3616/18.
3. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку ст.ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідними заявами щодо виконання судових рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року у справі №816/49/19, від 11.09.2018 року у справі №1640/2565/18 та від 16.11.2018 року у справі 440/3616/18.
4. Рішення судів мотивовані тим, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. У касаційній скарзі заявник вказав на протиправність дій відповідача стосовно здійснення обрахунку та виплати йому пенсії, що, на думку позивача, порушує його конституційне право на отримання пенсії у повному обсязі.
7. Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2020 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року по справі №440/3616/18 зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 року №4/1865 починаючи з 01.01.2016 року.
Перерахунок пенсії за вказаною довідкою був здійснений у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 (103-2018-п)
.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року по справі №8165/49/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п)
і №947 від 18 листопада 2015 року (947-2015-п)
"Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 (268-2006-п)
" на підставі довідки від 28 квітня 2017 №4/1865 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2016 року.
Вказане рішення набрало законної сили 02 квітня 2018 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року по справі №1640/2565/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2016 року; в подальшому застосувати розмір 80% грошового забезпечення при всіх наступних перерахунках та виплаті пенсії позивачу та продовжити з 01 січня 2016 року нарахування та виплату індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 1078 зі змінами та доповненнями відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 06 листопада 2018 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 по справі №440/3616/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року №900, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п)
та від 18 листопада 2015 року №947 (947-2015-п)
"Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 (268-2006-п)
", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 лютого 2017 року №138 "Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України " (z0348-17)
Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та довідки про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 року № 4/1865.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року №900, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (988-2015-п)
та від 18 листопада 2015 року №947 (947-2015-п)
"Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 (268-2006-п)
", наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 лютого 2017 року №138 "Про затвердження Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України " (z0348-17)
Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та довідки про розмір грошового забезпечення від 23.03.2018 року № 4/1865, починаючи з 1 січня 2016 року.
Вказане рішення набрало законної сили 14 січня 2019 року.
07 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про проведення перерахунку пенсії на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду по справах №1640/25665/18 та №440/361618, які набрали законної сили.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 11.03.2019 року №684/П-03 повідомило ОСОБА_1, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року по справі №1640/2565/18 йому проведено перерахунок пенсії з 01.10.2016 року на підставі довідки про грошове забезпечення від 28.04.2017 №4/1865.
Також повідомлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року по справі №1640/2565/18 не було задоволено позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в подальшому застосовувати 80% розміру грошового забезпечення при всіх наступних перерахунках.
05.04.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити, чому не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року по справі №440/36165/18 в частині перерахунку пенсії виходячи з 80% грошового забезпечення. Зробити перерахунок та виплату коштів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року по справі №440/3616/18.
Відповідач своїм листом від 23.04.2019 року №2116/п-03 повідомив ОСОБА_1, що з приводу порушених ним питань йому надано відповідь листом від 11.03.2019 року №686/П-03.
12. Аналізуючи вказані вище обставини, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.ч.2,3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України (2747-15)
мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України (2747-15)
спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15.
Проаналізувавши предмет позову у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року у справі №816/49/19, від 11.09.2018 року у справі №1640/2565/18 та від 16.11.2018 року у справі 440/3616/18.
Суди правильно вказали, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (2747-15)
(ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, оскільки стосуються здебільшого питання протиправності дій та бездіяльності відповідача при виконанні ним рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року у справі №816/49/19, від 11.09.2018 року у справі №1640/2565/18 та від 16.11.2018 року у справі 440/3616/18, а не помилковості застосування судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень.
13. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо
визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
14. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
15. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
16. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року по справі №440/1810/19 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій