488/2805/16-а Про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері архітектури та містобудування - 15.12.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі у колегії суддів: Танасогло Т.М., Зуєвої Л.Є., Яковлєва О.В. від 12.09.2017,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - Управління ДАБІ, відповідач) в якому просила:

- визнати незаконною та скасувати постанову №132 від 21.06.2016 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування;

- визнати незаконним припис №315 від 29.10.2015 та припис №192 від 07.06.2016, а також протокол від 07.06.2016.

2. У позові наводились аргументи про те, що протокол про адміністративне правопорушення і спірна постанова складені у її відсутність, внаслідок чого вона не мала змоги надати своїх пояснень з приводу адміністративного правопорушення, а права та обов`язки, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10) , їй не роз`яснювались.

3. Крім цього, позивач зазначала, що господарські споруди, а саме: сіни літ. "а-1", гараж літ. "З"", сарай літ. "И", сарай літ. "К" були побудовані ще в період з 1996 року по 2000 рік попереднім власником, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим станом на 20.04.2011. З часом вказані споруди стали непридатними до використання, знаходились в аварійному стані та позивач вимушена була розпочати їх реконструкцію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Корабельного районного суду від 03.04.2017 позов ОСОБА_1 до Управління ДАБІ у Миколаївській області в частині визнання незаконними та скасування припису №315 від 29.10.2015, припису №192 від 07.06.2016, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2016, протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 залишено без розгляду.

5. Постановою Корабельного районного суду від 03.04.2017 позов задоволено. Скасовано постанову №132 від 21.06.2016, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду Управління ДАБІ у Миколаївській області Поляковим Є.Ю., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

6. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що у ньому відсутній підпис ОСОБА_1 чи відмітка про те, що вона відмовилася від підписання протоколу, її пояснення та відмітка про те, що їй вручений екземпляр цього протоколу, а також роз`яснені її права та обов`язки. В протоколі міститься лише відмітка про те, що позивачу був надісланий поштою примірник цього протоколу.

7. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 та акт перевірки від цієї ж дати не можуть бути належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як вони були складені всупереч нормам закону та у відсутність позивача чи його уповноваженої особи.

8. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 скасовано постанову Корабельного районного суду від 03.04.2017 та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

9. Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги припису Управління ДАБІ у Миколаївській області від 29.10.2015 №315 позивачем не виконані, й це є порушенням абзацу третього пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (553-2011-п) (далі також Порядок №553).

10. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що за результатами перевірки було складено акт від 01.06.2016, протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 та припис від 07.06.2016 №192, які були направлені відповідно до вимог пункту 21 Порядку №553 на адресу позивача поштою. В матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 5405606205005 позивачу особисто 13.06.2016, а тому посилання суду першої інстанції на той факт, що ОСОБА_2 не відома інформація щодо вручення протоколу суд визнав безпідставними.

11. Апеляційний суд також відзначив, що оскільки самовільне будівництво велось ОСОБА_3 в 2015 році, її посилання на приписи Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) щодо прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт" від 13.01.2015 №92-VІІІ суд визнав безпідставними. Отже, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 виявлено всі ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивачкою подано касаційну скаргу в якій вона, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з усіма прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2011.

14. Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Миколаївській області Марштупою М.М. 07.06.2016 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкти "Реконструкція житлового будинку та будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 ".

15. За результатами перевірки 07.06.2016 складено акт, згідно якого встановлено, що вимоги пунктів 2 та 3 припису Управління ДАБІ у Миколаївській області від 29.10.2015 №315 не виконано: відповідних документів на самочинно збудовані об`єкти: сіни (літ. "а-1"), загальною площею 6,3 кв.м.; гараж (літ. "З"), розмірами в плані 3,0х4,5 м.; сарай (літ. "И"), розмірами в плані 2,85х2,95 м.; сарай (літ. "К"), площею забудови 12,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 не оформлено; також не оформлено відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з реконструкції сараїв (літ. "И" та літ. "К") за адресою: АДРЕСА_1 . Також складено припис № 192, згідно якого позивач має оформити відповідні документи на самочинно збудовані об`єкти: сіни (літ. "а-1"), загальною площею 6,3 кв.м.; гараж (літ. "З"), розмірами в плані 3,0х4,5 м.; сарай (літ. "И"), розмірами в плані 2,85х2,95 м.; сарай (літ. "К"), площею забудови 12,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; також оформити відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи з реконструкції сараїв (літ. "И" та літ. "К") за адресою: АДРЕСА_1 в термін до 07.09.2016, про що повідомити Управління ДАБІ у Миколаївській області до 09.09.2016.

16. Того ж дня, 07.06.2016, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Миколаївській області Марштупою М.М. складено протокол про те, що в результаті позапланової перевірки, проведеної на об`єкті "Реконструкція житлового будинку та будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1", встановлено порушення абзацу третього пункту 14 Порядку №553, а саме: не виконано вимоги пунктів 2, 3 припису Управління ДАБІ у Миколаївській області від 29.10.2015 №315.

17. Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Миколаївській області Поляковим Є.Ю. 21.06.2016 на підставі акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 та припису №192 була винесена постанова №132, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 6800 гривень.

18. Суд апеляційної інстанції також встановив, що складені за результатами перевірки акт від 01.06.2016, протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 та припис від 07.06.2016 №192 відповідачем були направлені відповідно до вимог пункту 21 Порядку №553 на адресу позивачки поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5405606205005, відповідно до якого вказані матеріали вручено позивачці особисто 13.06.2016.

19. Окрім цього, судовим розглядом справи з`ясовано, що Управлінням ДАБІ у Миколаївській області вже проводилась перевірка позивача у період з 23.10.2015 по 29.10.2015, за результатами якої було встановлено, що відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, виготовленого КП ММБТІ станом на 20.04.2011 року, реєстраційний №361, самочинно збудовано: сіни (літера "а-1"), загальною площею 6,3 кв. м.; гараж (літера "З"), розмірами в плані 3,0x4.5м.; сарай (літера "И"), розмірами в плані 2,85x2.95м.; сарай (літера "К"), площею, забудови 12.8 кв.м. На час проведення цієї перевірки виконувались будівельні роботи з реконструкції сараїв (літ. "И" та "К"), а саме: шляхом зносу частини стін сараїв збудовано одноповерхову будівлю розмірами в плані 7,44x7,2м. По периметру зовнішніх стін та на внутрішній капітальній стіні виконано монолітний залізобетонний пояс, встановлена опалубка з металопрофілю під монолітне перекриття. При цьому право власності на земельну ділянку було відсутнє. Об`єкт віднесено до II категорії складності згідно до ДСТУ-14 Б В. 1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об`єктів будівництва" та пункту 5.1 ДБН 13.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ". Будівельні роботи реконструкції самочинна збудованих сараїв (літера "И" та літера "К") за адресою: АДРЕСА_1 виконуються забудовником ОСОБА_1 власними силами без подання до Управління ДАБІ у Миколаївській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт та без затвердженої проектної документації на об`єкті її категорії складності, що є порушенням частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, статей 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

20. За результатами попередньої перевірки відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.10.2015 та видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 29.10.2015 №315.

21. Припис відповідача від 29.10.2015 №315 було надіслано рекомендованим листом та отримано позивачем 02.11.2015 (копія рекомендованого повідомлення №5405605614890 про вручення припису наявна в матеріалах справи). Про стан виконання припису необхідно було повідомити Управління ДАБІ у Миколаївській області до 29.04.2016. Припис не оскаржувався в судовому порядку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

22. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач посилається на те, що апеляційний суд, на її думку, не надав оцінки обставинам складення протоколу про адміністративне правопорушення. Скаржник також вказує, що оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку затримується не з її вини. Також посилається на те, що відповідач необґрунтовано застосував до неї максимальну суму штрафу, передбаченого частиною першою статтею 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

23. Відповідачем надано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Управлінням ДАБІ зазначено про дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зазначає, що позивач свідомо знехтувала реалізацією своїх процесуальних прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

25. Наведеним положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) кореспондує пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (466-2011-п) (далі також Порядок №466), згідно з яким будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

26. Частинами першою, другою статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

27. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (пункт 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 №103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 №66 (z0411-13) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640 (z0902-11) ).

28. За визначенням статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

29. Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

30. Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (z0651-11) визначено, що до будівництва відноситься - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва.

31. Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства затверджений наказ №75 від 17.05.2005 "Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" (далі - Наказ № 75), пунктами 1.4.2 - 1.4.4 якого визначено таке.

Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у житлових будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

32. Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

33. За визначенням ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

34. Поняття "реконструкція житлового будинку" наведено у пункті 3 ДБН В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт", відповідно до якого реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв`язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників ( Закон України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" (525-16) ).

35. За змістом частин першої, третьої, четвертої, восьмої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, яка діяла станом на час проведення відповідачем перевірки, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

36. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553, пунктом якого передбачено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

37. Пунктами 16-21 Порядку №553 також визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням

38. За приписами частини першої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

39. Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що право на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво (до якого відноситься й реконструкція) яких здійснюється на підставі будівельного паспорта (зокрема, господарських споруд), виникає лише після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

40. Як встановлено судовим розглядом цієї справи, позивачем виконувались будівельні роботи з реконструкції самочинно збудованих господарських споруд (сараїв) без подання до Управління ДАБІ у Миколаївській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт та без затвердженої проектної документації на об`єкті її категорії складності, що є порушенням частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності, статей 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

41. Такі факти були встановлені за наслідками проведеної Управлінням ДАБІ у Миколаївській області перевірки у період з 23.10.2015 по 29.10.2015, з приводу чого оформлено припис від 29.10.2015 №315, яким зобов`язано ОСОБА_1, зокрема, у термін до 29.04.2016, усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил шляхом оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з реконструкції сараїв у порядку, встановленому законодавством.

42. При цьому, як наголошено в оскаржуваній постанові апеляційного суду, припис Управління ДАБІ від 29.10.2015 №315 в судовому порядку не оскаржувався, незаконним та/або протиправним не визнавався і не скасовувався. Цей акт суб`єкта владних повноважень не є предметом даного спору.

43. Тому, в силу вищенаведених вимог законодавства припис Управління ДАБІ від 29.10.2015 №315 був обов`язковим до виконання позивачкою, однак, як встановив суд апеляційної інстанції, нею не виконаний. Поважних причин, які б унеможливили виконання вищевказаного припису, судовим розглядом не встановлено.

44. Станом на час проведення відповідачем перевірки і складання протоколу про адміністративне правопорушення вимоги припису Управління ДАБІ від 29.10.2015 №315 ОСОБА_1 виконані не були.

45. Колегія суддів звертає увагу на те, що склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є формальним, тобто склад, в якому відсутні ознака настання шкідливих матеріальних наслідків. Суб`єктами правопорушення є громадяни та посадові особи. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у невиконанні законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

46. Такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №489/5809/16-а, від 24.10.2019 у справі №484/2448/16-а, від 01.07.2020 у справі №348/1967/16-а.

47. Оскільки під час судового розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції встановлено факт невиконання позивачкою законної вимоги припису Управління ДАБІ від 29.10.2015 №315, то колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що у даному конкретному випадку наявний склад правопорушення, передбачений частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

48. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують і не містять належних, переконливих і вагомих аргументів, які б давали підстави вважати інакше.

49. Посилання позивачки на порушення відповідачем процедури притягнення її до адміністративної відповідальності виявлених Управлінням ДАБІ порушень не спростовують.

50. До того ж, як встановлено апеляційним судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, досліджених під час розгляду справи, складені за результатами перевірки акт від 01.06.2016, протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2016 та припис від 07.6.2016 №192 відповідачем були направлені відповідно до вимог пункту 21 Порядку №553 на адресу позивачки поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5405606205005, відповідно до якого вказані матеріали вручено позивачці особисто 13.06.2016.

51. У протоколі про адміністративне правопорушення містились дані про день, час та місце розгляду справи (о 10:00 годині 21.06.2016 у приміщені Управління ДАБІ у Миколаївській області), була викладена суть виявлених органом державного архітектурно-будівельного контролю порушень з посиланням на відповідні норми законодавства та обставини, встановлені перевіркою. У цьому ж протоколі містилась й інформація про права то обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

52. За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив аргументи позивачки про те, що вона не мала змоги надати своїх пояснень з приводу адміністративного правопорушення, а права та обов`язки, визначені Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , їй не роз`яснювались.

53. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права і дійшов слушного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому ухвалене ним судове рішення скасуванню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

55. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалено відповідно до закону.