560/2757/19 Про визнання неправомірними дій об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначені особі пенсію за віком, зобов`язання ОПФУ призначити та перерахувати особі пенсію за віком на пільгових умовах - 24.11.2020 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (головуючий суддя: Салюк П.І.) та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Совгири Д. І., суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови повторного розгляду заяви ОСОБА_2 від 07.09.2017 "Комісією" при ГУ ПФУ у Хмельницькій області стосовно підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах з часу настання права з 11.08.2017;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Хмельницькій області зарахувати до безперервного пільгового стажу роботу в сільськогосподарських підприємствах на посаді тракториста-машиніста ОСОБА_2 за період з 01.01.1983 по 17.01.2009 (з періодичною участю по окремих періодах) та повний страховий стаж згідно записів трудової книжки;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Хмельницькій області провести нарахування та виплату пенсійного забезпечення за минулий період з часу настання права (11.08.2017) для ОСОБА_2 із врахуванням помісячного індексу інфляції за період починаючи з серпня 2017 року по час виплати суми заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 позовну заяву залишено без руху. У вказаній ухвалі суд вказав, що недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом: подання до суду позовної заяви у примірниках відповідно до кількості сторін із зазначеними реквізитами передбаченими п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів доданих до позовної заяви, а також подання документу про сплату судового збору в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 позовну заяву було повернуто позивачу у зв`язку з неусуненням недоліків, вказаних судом в ухвалі від 11.09.2019.

4. Не погоджуючись з указаною ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 позивач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 апеляційну скаргу було повернуто позивачу.

7. Повертаючи апеляційну скаргу позивачу апеляційний суд виходив з того, що позивачем, на усунення недоліків апеляційної скарги, подано заяву-повідомлення, в якій апелянтом повідомлено суду про існування правових підстав для звільнення його, як керівника Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України", від обов`язку щодо сплати судового збору. Однак, апеляційний суд дійшов висновку, що на профспілкові організації у разі їх звернення до суду за захистом майнових та немайнових прав як своїх членів, так і прав інших осіб, які звернулись до неї за таким захистом, не поширюються положення пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". До того ж, як встановлено із наявної в матеріалах справи Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником саме профспілкової, а не громадської організації, що в поєднанні зі всіма встановленими фактами, свідчить про відсутність у позивача права на звільнення від сплати судового збору. У зв`язку з зазначеним, апеляційний суд, вважаючи, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, повернув апеляційну скаргу позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 17.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі №560/2757/19, в якій скаржник просив скасувати вказані рішення та направити матеріали в суд першої інстанції для розгляду по суті.

9. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції внаслідок неіснуючих недоліків адміністративного позову повернув позовну заяву. Апеляційний суд в ухвалі від 05.11.2019 безпідставно посилався на п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про громадські об`єднання" і заперечує право профспілки, як неприбуткової громадської організації (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"), застосувати норму права п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за судовий позов в усіх судах України на підставі п. 2.6 Рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 року №12-рп/2013 (v012p710-13) .

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. 17.12.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі № 560/2757/19.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24.11.2020.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Згідно з частинами першою та другою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

15. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

16. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, повернення заяви позивачеві (заявникові)

17. Таким чином, оскарження рішень та ухвал суду першої інстанції в касаційному порядку можливе лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

18. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 станом на день подання цієї касаційної скарги судом апеляційної інстанції по суті не переглядалась.

19. Пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено імперативну норму, яка визначає, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

20. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 відкрите помилково та підлягає закриттю.

21. Аналогічних висновків щодо процесуальної можливості закриття провадження у справах, провадження у яких відкрито помилково, дійшов Верховний Суд у постановах від 19.06.2018 у справі №826/11418/17 та від 02.03.2020 у справі №1.380.2019.000810.

22. Що стосується оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

23. Як убачається з матеріалів справи ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.

24. 04.11.2019 на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява-повідомлення від ОСОБА_1, в якій останній, на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, повідомляє суд про існування правових підстав для звільнення його, як керівника Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України", від обов`язку щодо сплати судового збору. Зокрема позивач в обґрунтування власної позиції посилається на п. 2.6 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2013 та приписи Закону України "Про громадські організації".

25. Обґрунтовуючи власну позицію, апелянт посилався на приписи пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", що трактувалися ним в розрізі позиції Конституційного Суду України, яка наведена у рішенні від 28.11.2013 року №12-рп/2013.

26. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено приписами Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (3674-17) (далі - Закон № 3674-VI (3674-17) ).

27. Згідно зі статтею 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат.

28. За приписами статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.

29. У частині другій статті 3 Закону № 3674-VI визначено перелік об`єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього закону - вичерпний перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору.

30. Так, відповідно до частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (962-12) .

31. Вказаний перелік є вичерпний та розширенню не підлягає.

32. Офіційне тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, на який посилався заявник, надано у рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 (v012p710-13) .

33. Так, цитуючи вказану норму, Конституційний Суд України зазначає, що від сплати судового збору звільняються також і громадські організації, які звернулись до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках передбачених законом.

34. В свою чергу, правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України "Про громадські об`єднання" від 22 березня 2012 року № 4572-VI (4572-17) (далі - Закон № 4572), де зі змісту частин першої та третьої статті першої вбачається, що громадська організація - це добровільне об`єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

35. Згідно з ч.ч. 2, 3 та 5 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об`єднання є фізичні особи, які можуть утворювати громадську організацію зі статусом або без статусу юридичної особи. Необхідним етапом створення громадської організації як юридичної особи є її реєстрація в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про громадські об`єднання" (4572-17) (ч. 1 ст. 12 вказаного Закону). Така реєстрація передбачає, зокрема, внесення відомостей про громадську організацію до Реєстру громадських об`єднань і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також видачу свідоцтва про реєстрацію громадського об`єднання як громадської організації.

36. Конституційний Суд України виходив з того, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

37. При цьому, Конституційний Суд України звертає увагу на те, що дія Закону України "Про громадські об`єднання" (4572-17) не поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення, зокрема, непідприємницьких товариств (які не є громадськими об`єднаннями), утворених на підставі інших законів (пункт 6 частини другої статті 2 Закону України "Про громадські об`єднання").

38. Таким чином, враховуючи суб`єктний склад сторін у даній справі, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначені Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 року № 1045-XIV (1045-14) , що в розрізі наданих Конституційним Судом України тлумачень пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про відсутність у Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" статусу громадської організації та відповідно і права на звільнення від сплати судового збору у разі звернення до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством.

39. Таким чином, на профспілкові організації у разі їх звернення до суду за захистом майнових та немайнових прав як своїх членів, так і прав інших осіб, які звернулись до неї за таким захистом, не поширюються положення пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

40. До того ж, як встановлено із наявної в матеріалах справи Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником саме профспілкової, а не громадської організації, що в поєднанні зі всіма встановленими фактами, свідчить про відсутність у позивача права на звільнення від сплати судового збору.

41. Отже, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що оскільки на час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду, позивач не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, то Сьомий апеляційний адміністративний суд вірно у відповідності до вимог ч. 2 ст. 298 та п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 13, 333, 339, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року по справі №560/2757/19.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах іншої особи - члена Всеукраїнської профспілкової організації "Профспілки працівників місцевої промисловості та підприємницьких структур України" ОСОБА_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року залишити без задоволення.