За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІБРОВАСТРИЙ», м. Стрийдо відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Стрийпро: зобов'язання повернути орендоване приміщення,Суддя О.З.Долінська При секретарі Полюхович Х. За участю представників: позивача: Марочканич М.О. -дов. №16-03/12 від 16.03.2012 р.,відповідача:ОСОБА

3 -дов. №б/н від 14.12.2012 р. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІБРОВАСТРИЙ» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути орендоване приміщення. Ухвалою від 31.10.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.11.2012р. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.12.2012 р. строк розгляду справи продовжено з 30.12.2012 р. на 15 днів.

Позовні вимоги обґрунтовуються припиненням дії Договору оренди № 4 від 12.08.2010 року, внаслідок чого позивач просить зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв. м.

Представник позивача в судове засідання 11.01.2013 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити повністю з підстав, наведених в позовній заяві і в письмових поясненнях від 27.12.2012 р. та беручи до уваги усні пояснення, надані в судових засіданнях.

Представник відповідача в судове засідання 11.01.2013 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав частково, проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому 17.12.2012 року через канцелярію суду відзиві на позовну заяву за вх. № 28585/12 і в усних поясненнях, наданих в судових засіданнях. Подав 11.01.2013 р. через канцелярію суду клопотання про здійснення фіксації, в зв'язку з чим в судовому засіданні 11.01.2013 р. здійснювалась фіксація судового процесу. Представник відповідача подав також письмове клопотання 11.01.2013 р., яким просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №108472/12, яка розглядається Львівським апеляційним адміністративним судом. Мотивує дане клопотання наступним. 16.03.2012 р. у виконавчому провадженні ВП №25792316 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про поновлення ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ «Дібровастрий». 23.04.2012 р. вказану постанову було оскаржено в адміністративному судочинстві одним із учасників ТОВ «Дібровастрий», а саме, ОСОБА_5 звернулась до Стрийського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Стрийського ВДВС про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 16.03.2012 р. На сьогоднішній день розгляд питання щодо прийняття такої заяви до розгляду перебуває на розгляді Львівського апеляційного адміністративного суду. Розгляд справи призначено на 23 січня 2013 р. Представник відповідача вказує, що у провадженні компетентного суду перебуває на розгляді справа щодо законності фактичного допущення ОСОБА_4 до виконання обов'язків директора ТОВ «Дібровастрий», наділення його правомочностями діяти від імені юридичної особи в тому числі звертатись до судових органів з позовними заявами, а тому вказані обставини на його думку роблять неможливим належний розгляд справи №5015/4507/12 до моменту набрання чинності рішення у справі №108472/12.

В судовому засіданні представник позивача повністю заперечив проти заявленого клопотання, вважає його таким, що спрямоване на затягування строків вирішення спору. Так, адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до відділу Державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ Удалєєвої О.Б. про визнання дій неправомірними, жодним чином не впливає на втановлення обставин по даній справі і на неможливість вирішення спору у даному судовому процесі. Адже, в даній справі, суд зобов'язаний проаналізувати обставини справи, з якими закон пов'язує виникнення та припинення відповідних орендних правовідносин між сторонами, оцінити такі та надати їм правову кваліфікацію. Причому, оцінка таких відносини у даній справі не залежать від прийнятого рішення у справі №108472/12.

Із поданого представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі №5015/4705/12 та поданих до нього матеріалів вбачається, що ухвалою від 08.05.2012 р. у справі №2а-13423/150/2012 Стрийського міськрайонного суду Львівської області відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ Удалєєвої О.Б. про визнання неправомірними та повернуто позивачу матеріали адміністративного позову.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 11.06.2012 р. у справі №108472/12 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.05.2012 р. про відмову у відкритті провадження по справі №2а-13423/150/2012, 1323/2921/12.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга -четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Зазначеного тлумачення дотримується і Пленум Вищого господарського суду України в пункті 3.16 постанови №18 (v0018600-03) від 26.12.2011 року.

Суд прийшов до висновку, що матеріали справи №108472/12 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції, старшого державного виконавця служби ВДВС Стрийського МРУЮ Удалєєвої О.Б. про визнання дій неправомірними не містять належних доказів про те, що в провадженні даної справи №5015/4705/12 неможливо дослідити докази (виникнення, припинення та наслідки припинення орендованих відносин), які становлять зазначений у даній справі предмет доказування, а тому суд відхилив клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на вказане вище.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи і їх оригінали в судовому засіданні заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив.

12 серпня 2010 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладений Договір оренди № 4 (Договір).

У відповідності до п.1.1. данного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (об'єкт оренди).

Пунктом 1.2. Договору зазначено, що об'єкт оренди знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа об'єкта оренди відповідно до п.1.3. Договору становить 200 кв.м.

Згідно п.6.1. цього Договору, він укладений строком на три місяці з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року.

Відповідно до п.6.2 вище вказаного Договору, у разі відсутності протягом одного місяця до закінчення строку дії цього Договору заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору, строк його дії вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

22.03.2012 року позивач направив відповідачу заяву від 19.03.2012 року №19-03/12/3 про припинення дії Договору оренди № 4 від 12.08.2010 р.

Згідно п. 2.2. даного Договору -повернення об'єкта оренди орендодавцю здійснюється на протязі двох днів з моменту припинення дії цього Договору та оформлюється актом здачі-приймання, який є невід'ємною частиною цього Договору. В акті здачі-приймання зазначається технічний стан приміщення, характеристика об'єкта оренди на момент передачі майна орендодавцю.

Втім, відповідач не передав позивачу орендоване ним майно, вимог заяви від 19.03.2012 р. №19-03/12/3 про припинення дії Договору оренди № 4 від 12.08.2010 р. і про звільнення до 31.05.2012 р. нежитлових приміщень не виконав та не передав орендоване майно позивачу.

Відповідачем в процесі розгляду справи подано суду належним чином засвідчену копію акту приймання -здачі приміщення від 21.03.2011 р., підписаний від орендодавця ТОВ «Дібровастрий»- ОСОБА_5 і від орендаря ФОП ОСОБА_1, оригінал якого оглянуто судом.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Статтею 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Оцінюючи правові норми, які слід застосовувати до спірних правовідносин та досліджуючи докази в їх сукупності і кожний зокрема, суд зазначає таке.

Орендні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору № 4 від 12.08.2010 року. Договірні правовідносини тривали по 30.11.2010 р. (п. 6.1 Договору). У пункті 6.2 даного Договору описана умова, за якої наступає пролонгація умов Договору. Диспозиція п. 6.2 Договору за своїм змістом подібна до норми ч. 4 ст. 284 ГК України. Тобто, сутнісною характеристикою цієї норми, яка впливає на продовження орендних правовідносин, є неповідомлення одною стороною іншої сторони про бажання припинення чи зміни договірних правовідносин.

За обставинами, що розглядаються, вбачається, що орендодавець виявив намір припинити орендні правовідносини, про що повідомив орендаря про припинення договору оренди і звернувся до відповідача з вимогою про припинення договірних відносин, про що свідчить його заява про припинення договору на ім'я ФОП ОСОБА_1 за вих. № 19-03/12/3 від 19.03.2012 р., яка направлялась відповідачу рекомендованим листом 22.03.2012 р. (а.с. 8-9).

Водночас, як вбачається з відзиву та доданих документів, представник відповідача заперечує проти позову і стверджує про неповноважність особи, яка підписувала лист-повідомлення про припинення договірних відносин (ОСОБА_4). Вказане мотивується прийнятим рішенням загальних зборів ТОВ "Дібровастрий", затверджене протоколом № 7 від 26.08.2010 р., яким звільнено ОСОБА_4 з посади директора ТОВ "Дібровастрий". Проте, ця обставина спростовується тим, що вказаний протокол визнано недійсним згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2011 р., яке набрало законної сили. Крім того, як вбачається із Витягів з ЄДРЮОФОП, що містяться в матеріалах справи, директором Товариства є ОСОБА_4

Представник відповідача зазначає, що орендоване приміщення передано орендарем орендодавцю ще 21.03.2011 р. по акту приймання -здачі приміщення, який підписаний із сторонами орендодавця -ОСОБА_5 та із сторони орандаря ФОП ОСОБА_1 Настоює в своїх поясненнях, що приміщення по спірному договору передано Орендодавцю по зазначеному вище акту 21.03.2011 р.

На підтвердження фактично продовжених орендних правовідносин, позивач надав належним чином засвідчені копії банківських виписок про оплату відповідачем позивачу щомісячно по 500 грн. за оренду приміщення впродовж 2011-2012 років та акт від 04.01.2013 р. про те, що ФОП ОСОБА_1 продовжує підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні по АДРЕСА_1 по даний час.

Суд надає належну оцінку поданому представником відповідача акту приймання -здачі приміщення від 21.03.2011 р., який підписаний із сторони позивача -орендодавця ОСОБА_5 і відповідача -орендаря ФОП ОСОБА_1 в совокупності з іншими зібраними доказами по справі.

Оцінюючи такі документи, суд дійшов до висновку, що докази свідчать про факт оплати відповідачем позивачу за оренду приміщення по АДРЕСА_1 по 500 грн. щомісячно протягом березня 2011 року -грудень 2012 року.

Тобто орендар оплачував суму, яка визначена була сторонами договором №4 від 12.08.2010 року, як плату за оренду приміщення.

Як встановлено судом, фактична передача орендованого приміщення площею 200 м2 по АДРЕСА_1 від орендаря до орендавця не відбулася, хоча такий акт був підписаний 21.03.2011 року.

Орендар фактично продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, користуватися орендованим приміщенням і оплачувати за оренду даного приміщення по 500 грн. щомісячно, що вбачається з даного позивачем акту від 04.01.2013 року та банківських виписок за 2011-2012 р.р.

Представником відповідача не спростовано в судовому засіданні факту здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в орендованому приміщенні з 21.03.2011 р. по 04.01.2013 р., не зміг пояснити суду у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 оплачує за оренду приміщення по 500 грн. з березня 2011 р. по грудень 2012 р., якщо брати до уваги те, що згідно акту приймання -здачі таке приміщення нею повернуто орендодавцю ще 21.03.2011 р. по акту приймання -здачі.

Водночас, дані обставини не спростовують рішення (намір) орендодавця щодо припинення орендних правовідносин.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про повернення орендованого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв. м.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України (254к/96-ВР) , ст.ст. 526, 530, 631, 759, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232, 283, 284, 291 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, (адреса: АДРЕСА_2, 82400; ідент. код НОМЕР_1) повернути орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв.м.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, 82400; ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дібровастрий(адреса: АДРЕСА_1,

м. Стрий, Львівська область, 82400; ідент. код 20771142) суму судового збору у розмірі 1 073,00 грн.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.01.2013 р.

рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.